Що трапилося на Закарпатті за день? Головні новини та події 20 жовтня
День на Закарпатті був багатим на події.
Є така категорія людей, які ходять на протести, як на роботу
В Україні скоро вибори, тому й не дивно, що активізуються політики, а також з’являється багато людей, яких називають громадськими активістами, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
Зараз ефіри телеканалів рясніють від різних телешоу, а площі Києва та обласних центрів все частіше збирають людей не на концерти, а на шоу із назвою пікет. В Ужгороді мітинги хоч є й не дуже частими, але також проводяться.
Тож як така маса людей знаходить час на те, аби просто постояти в місті і послухати виступи інших?
Виявляється, не все так просто.
Проте відповіді на питання можна легко знайти на сайтах працевлаштування та в соцмережах, де багато оголошень про набір пікетувальників.
«Потрібні люди для участі в акції. Оплата – 80 гривень за три години», – йдеться у одному з них.
«Надаємо можливість додаткового заробітку. Оплата 100 гривень за 3 години. Деталі – у приват. Студентів та пенсіонерів не хвилювати», – зазначає автор у іншому.
Розклеєні в ніч на суботу в кількох районах Закарпаття борди із зображеннями діячів політичної партії «ТУКЗ» (Товариство угорської культури Закарпаття) та антиугорськими надписами облдержадміністрація розцінює як примітивну провокацію російських спецслужб.
Про це йдеться на офіційному сайті Геннадія Москаля.
– Безпосередніх виконавців провокації зараз розшукують правоохоронці, але методи і стиль виконання вказують на те, що це чергова примітивна спецоперація ФСБ, яка вже кілька років намагається розсварити на Закарпатті українців і угорців. У квітні минулого року на адміністративній межі Виноградівського й Берегівського районів так само вночі були встановлені стели з провокаційними надписами угорською мовою. До речі, ті надписи були зроблені з помилками, як і теперішні, скальковані з російської мови («Зупинимо сепаратистів» замість «Зупинімо сепаратистів»). У лютому цього року в Ужгороді двічі підпалювали офіс ТУКЗ. Ці злочини розкриті, встановлено, що за ними стоять російські спецслужби. Робимо все, щоб розкрити й теперішню провокацію. Уже доведено, що такі примітивні речі на Закарпатті не працюють, на них не ведуться ні українці, ні угорці.
Володимира Висоцького захоплювало, що неподалік від дядькового дому височіє замок «Паланок», пише газета «Неділя Закарпатські новини».
Він встиг зіграти майже 30 ролей у кіно, написати понад 700 віршів та пісень, взяти участь у створенні 11 радіоспектаклів, які були дуже популярні в 70-ті роки минулого сторіччя, коли іще й телевізори були не в кожній родині. Попри жорстку цензуру радянського режиму, мав сміливість підіймати у творчості «незручні» соціальні теми. Про нього ходили легенди, багато хто помилково вважав, що Висоцький сидів у в`язниці, оскільки жанр багатьох його творів асоціювався з місцями позбавлення волі, однак насправді Володимир Семенович багато років був «в`язнем» пагубних звичок, що, швидше за все, і вкоротило йому віку. Однак мало хто знає, що доля Володимира Висоцького тісно пов`язана з нашим краєм. Дитинство актора і поета не було безхмарним. Батьки розлучилися, коли хлопцеві було всього 9 років. Згодом у батька з`явилася нова дружина, а у матері – новий чоловік. В якійсь мірі хлопчик виявився зайвим і в одній, і в іншій родинах. Однак батьків брат, Олексій Володимирович Висоцький, не відцурався племінника. Військовий за фахом, у 1951 році він був направлений на службу до Мукачева. Тут, на вулиці Толстого, у будинку під номером 29, п’ять років поспіль проводив свої літні канікули юний Володимир Висоцький. У домі дядька тоді полюбляли збиратися творчі люди Мукачева – актори, художники.
Незважаючи на те, що Закарпаття вважається побожним краєм, а православна церква, яка тут лідирує серед інших конфесій, пропагує доволі обмежену роль жінки в родині, скажімо, хай убоїться дружина чоловіка або що мужчина – голова жінки, все одно представниці прекрасної половини часто стають домашніми диктаторами.
І виявляється це як прямо, так і приховано.
А як саме – це і намагалася з’ясувати газета «Неділя Закарпатські новини».
В Ужгороді в понеділок розпочнеться опаллювальний сезон.
Дії деяких жінок просто не піддаються здоровій логіці, зрозуміти їх неможливо, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
Того фатального дня жителька села Зубівка Мукачівського району близько 23 години вдома, без допомоги лікарів, народила живого здорового хлопчика. Він був доношеним і без ознак вад розвитку.
Одна біда – горе-матері він не був потрібним, оскільки вона була незаміжньою і вже на той час виховувала (якщо це можна назвати вихованням) двох дітей. Як пізніше стверджувала жінка, «народження третьої дитини значно погіршило би її матеріальний стан, і вона не могла би виховувати через соціально-побутові негаразди ще одного малюка».
Тож, очевидно, закарпатка давно виношувала в голові підступний план, як позбутися немовляти, коли воно з’явиться на світ.
Ужгород пишається своїми чехословацькими гідрантами. Вони дійсно унікальні і приваблюють не лише місцевих, але у туристів.
Отже, місцеві активісти свого часу запустили рух “1930”, що полягав у збереженні гідрантів. Наразі біля третьої школи з’яаився повністю відреставрований гідрант.
Про це повідомив на своїй сторінці у соцмережі журналіст Віталій Глагола.
Останнім часом волонтери активно борються із засміченням як вулиць, так і водойм та лісів. Однак кількість стихійних звалищ від цього, на жаль, не зменшується.
Наразі в Ужгороді вулиці прибираються, непотріб централізовано вивозиться, але все одно чисто недостатньо. Завжди знаходяться охочі викинути пляшку, недопалок, етикетку чи чек там, де заманеться, при цьому проходячи повз смітники.
На проспекті Свободи урн для відходів багато, але хтось все одно днями залишив на почесному «підвищенні», ніби пам’ятник на постаменті пляшку з-під пива зі встромленою ві неї шкіркою з банана.
З першого погляду здавалося, ніби в місті з’явилася натуральна міні-скульптура… що хтось задумав увічнити в Ужгороді алкогольний напій.
Будівництво Берегівської окружної дороги, реконструкція КПП «Тиса – Загонь», відкриття нового КПП «Велика Паладь – Нодьгодош» та ремонт дороги до Верецького перевалу – такі основні теми стали предметом обговорення під час зустрічі голови Закарпатської облдержадміністрації Геннадія Москаля та заступника міністра закордонних справ та зовнішньої торгівлі Угорщини Левенте Мадяра в Берегові.
Про це удеться на офіційному сайті Геннадія Москаля.
Як зазначив Л.Мадяр, для будівництва Берегівської окружної автодороги Угорщина заклала для України 50 мільйонів євро пільгового кредиту, однак через неузгодженості з Укравтодором цей важливий проект ніяк не вдається реалізувати. Угорщина також розробила проект нового мосту через р.Тиса на КПП «Чоп – Загонь», побудувати який можливо тільки спільно з Україною. Г.Москаль зауважив що найкращим виходом із цієї ситуації була би передача проектів під адміністрування Закарпатської ОДА.
– Уряд може делегувати повноваження в реалізації міжнародних проектів обласним адміністраціям, і ми вже звернулися до нього з таким проханням, – наголосив Г.Москаль. – Причому, це стосується не тільки угорсько-українських проектів. Щодо Берегівської окружної, то ми побудували б її дуже швидко, тому що нас не цікавлять пільгові кошти чи якісь політичні нюанси. Усе, що нам потрібно, – це нова автодорога. Найкращий варіант, якщо Берегівську окружну будуватимуть угорські автодорожні компанії (можливо, із субпідрядом українських компаній) за тими ж технологіями, що й автобан М3, адже ці дороги мають продовжити одна одну. Якщо ж уряд не віддасть проект під адміністрування Закарпатській ОДА, будемо лобіювати його просування за «старою схемою» на рівні Мінінфраструктури. Це ненормально, коли закладені гроші роками лежать без руху через бюрократичні неузгодженості на рівні центральних структур…
Напевно, багатьом хотілося б мати своє лимонне дерево на підвіконні. Однак виростити його не так просто, тут є особливі нюанси. Як же виростити лимон з кісточки в домашніх умовах? Про це газеті «ПОРАДИ» розповіла Оксана Розсоха з Ужгорода.
– Зазвичай лимони розмножують живцями, але і з кісточки це деревце виростити цілком можливо. Просто візьміть кісточки від з’їденого плоду, вибравши найбільші й рівні. Посадіть кілька насінин в горщик, заглибивши на кілька сантиметрів. Полийте, зверху накрийте склом або прозорим пакетом. І терпляче чекайте. Паростки з’являться через кілька тижнів. Коли на пагонах з’явиться по 2-3 листочка, розсадіть їх в окремі горщики. Ґрунт має бути досить легким, можете купити спеціальний ґрунт для цитрусових або додати в садову землю річкового піску і перегною.
Останнім часом наркоманія стала серйозною соціальною проблемою. Все більше молоді пробує, що таке психотропні речовини. Більше того, придбати ці засоби деколи можна навіть на територіях навчальних закладів. У області майже немає жодного населеного пункту, де б не було хоча б одного наркомана, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
Тож звідки на Закарпаття потрапило це лихо? Скільки в нашій області наркоманів? І де їх найбільше?
Про це газета «Неділя Закарпатські новини» попросила розповісти головного лікаря Закарпатського обласного наркологічного диспансеру Василя Кручаницю.
— Якщо говорити про наркозалежних в розрізі України, їх у нас значно менше, ніж у південних та східних областях, у столиці, навіть у Львові чи Франківську. У нас трошки інша ментальність, — наголосив він. — Хоча є стійка тенденція до збільшення кількості тих, хто вживає наркотичні препарати. Якщо офіційно, то, за статистичними даними, наркозалежних у нас близько 350 осіб у області. Це ті, хто потрапляв у поле зору правоохоронців і медиків. Але для отримання реальної картини цю цифру варто помножити на 4, навіть на 5.
