АНОНС. Що з бабов Анцьов зробила трьохднєвна заправлена пусуля, як хотіли їй відрізати голову і як її рідний пес не впознав

У баби Анці День народження – 79 років. Вирішив син зробити їй подарунок, але не дарував цього разу хустку, посуд, навіть гроші. Чув, що тепер найкращим подарунком є емоції. Але ж які бабі емоції потрібні – параплани, що нині такі модні в Карпатах – не підходять, бо  висоти боїться, поїздка на коні верхи – та вона з дитинства на конях їздила, море – плавати не вміє, до того ж завжди казала, що їй і вдома добре. Після довгих роздумів вирішив її в салон краси повести.

«Йой, синку, така парадьошна буду, што ще ся два раз уддам! – аж запищала від радості стара. – Вутця ти лишу, четверта молодость до ня ся верне. Я все хотіла довгі кліпки мати, ай нухті, ги в орла, довгі. Дякую ти дуже! Їдьме скоро до вароша!»

Сіли вони з Іваном у машину, а вона була на чеських номерах, бо син більшість часу в Чехії на заробітках проводив, як і багато закарпатців. Тож баба себе поважною жінкою відчула, як-не-як не на маршрутці, а в теплому і затишному салоні автомобіля поїхала до Ужгорода.

Прийшли вони в салон. Дівчина питає:

«Що ви, бабо, хотіли? Кого шукаєте? Ви прийшли на роботу прибиральницею влаштовуватися. Ми якраз подали оголошення в закарпатську газету «Робота та навчання».

«Яков уборщицьов! Ви што! Я кліпки довгі хочу, глядаю, ко би ми їх наліпив».

«Вам?» – аж відвисла щелепа в працівниці салону.

Що ж відбувалося далі? Чому бабі голову запропонували відрізати і чому її нее впізнав рідний собака?