Відомий закарпатець розповів, чому таксистам треба видавати дипломи істориків
Завжди, коли сідаю в таксі в Україні, відчуваю певен трепет і острах. І вдячність, якщо, ясна річ, таки вдалося це таксі викликати і воно навіть приїхало. Бо ж не завжди так щастить.
Кілька разів я мав ситуації, коли служби таксі підтверджували замовлення, приходила смс, я чекав машину, а мені через п’ятнадцять хвилин повідомляли, що «вибачте, але у вашому районі автівок немає». Уявіть собі стресовість ситуації, коли ти ледь встигаєш на поїзд чи на літак, пише День.
Але ось цей момент істини настав – і ти сідаєш у таксі. Що відбувається в перші секунди? Таксист гаркає на тебе, бо ти засильно хряснув дверцятами. Або ж заслабо – і треба сильніше. Нормальних, працюючих дверцят у наших таксі я ще не бачив. Тоді таксист тисне на газ так, ніби на своїй старій розвалюсі-тарадайці збирається злетіти. Ясна річ, одразу ж когось підрізає і голосно лається. Атмосфера стає відверто нервовою. Ти намагаєшся пристебнутися, а водій за це винагороджує тебе таким поглядом, ніби везе дегенерата. Пристебнутися виходить не завжди, бо тримачі для ременів безпеки або відсутні взагалі, або несправні.
Як не згадати про музику в машині? Таксистам треба видавати дипломи істориків, бо для того, щоб віднайти найгірший музичний шлак 90-х років, слід мати талант археолога. Пісні, які я, на жаль, чув у дитинстві з телевізора чи на радіохвилі, вся ця тупа російська попса без голосу й ритму, все це тюремне мракобісся шансону, захриплі голоси й пітекантропські гітарні акорди, ? усе це знову стає актуальним у машині таксі. Варто звернути увагу й на естетичне оформлення салону: вимпели футбольних клубів, вирізки з еротичних журналів поряд з іконостасами, брелочки й фігурки! Естетичний рівень водія дуже точно віддзеркалює естетичний рівень нашого народу.
Але піснею пісень є політичні погляди таксиста. Ясна річ, рот у нього не закривається. Він встигає облаяти всю владу й усі партії, пообіцяти всім розстріли і згадати, що раніше жилося краще, а порядок умів навести тільки Сталін. Про боротьбу з корупцією він знає все, головне, на його думку, щоб закон був один для всіх, і за кожне порушення всіх жорстоко карали. Про це він говорить, сам тричі порушивши правила дорожнього руху, ледь не спричинивши кілька аварій, а потім ще й викидає недопалок у вікно. Звідки в людини може бути стільки агресії? Здається, я здогадуюся: від нереалізованості. Якщо ти за все життя досяг тільки того, що водиш старі «Жигулі» й ховаєш від поліцейських свою «шашку», аби не платити податки, то ясно, що всіх проклинатимеш. Невдахи завжди так роблять.
А якщо серйозно, то пора б державі придивитися до ринку пасажирських перевезень у таксі, запровадити якийсь контроль і вимагати дотримання прав пасажирів. І щодо музики в авто, і щодо куріння в салоні, і – головне – щодо безпеки поїздки. Час навести з таксистами порядок, про який вони так палко мріють.
Андрій Любка
