АНОНС. Як бабу Анцю Порошенко надихнув на приворотноє-відворотноє та на лизало, оби стояв у каждуй хижі
Скоро на Закарпатті свято Миколая. Діти вже пишуть листи чудотворцю, тож баба Анця не на жарт почала хвилюватися, що подарувати онукам, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
«Уже зима. Нич земля не родит. Кури ми ся не несут. Нішто продати. А пінзія мала. Ще й Рева рішив заробітчан податком обкласти. Сарака син… што на чехах заробит, половину з того уддаст ні за што державі. Як жити?А діти ото не розуміют, їм подарки подавай. Они ще не знают, што ніякий не Миколай їх носит, а взрослі у чіжми кладут. А сваха май багата, у ниї чоловік лісник. Ун із лісом хімічит, постройив уже по хижі обом донькам, каждуй по машині купив. Но та де мині ся до них руняти. У онуку в ня, слава Богу, аж вісім. Кажда дітина чекат. А дале другуй бабі розкаже, що юй Миколай у мене в хижі принюс. Што чинити? Не знаю. Треба їхати до Порошенка в Київ. Може хоть конфет ми даст онукам. У нього же кулько заводу. У магазині які сладості не візьмеш у руки – всьо Рошен. Уже в Україні продуктом номер 1 стала не солонина, а в нас на Закарпатті не шовдар, а конфети», – поринула баба в роздуми.
Почала вона збиратися в дорогу. Думає, з порожніми руками їхати не годиться, треба йому хоч щось повезти:
«Ун дуже багатий челядник, усьо має. Чим би го удивити? Які там у нього передвиборчі гасла? Ану най вспоминаю, што в телевізорі кажут, што на вулицях на тих великих білбордах висит. А, вспомнилам. Армія. Мова. Віра. Но, пушку му не повезу, бо не маю, хіба што рогатку ігрушечну, мову я й сама толком не знаю, бо туй у нас мало не так говорять, як у Києві, а вот віру… Може му попа нашого повезти. Най би з ним поговорив. Най би го зазвідав, зашто в нього черево такоє великоє? Там би даже я ся помістила. А й удкі в нього така машина дорога. Я всю жизнь робила, або лем на біціглі моглам заробити. І ще ми інтересно, зашто я з малої у церкви свічки палю, як ня мамка навчила, а жити ми ліпше так і не стало. Особенно останні пару году. Петя наш чоловік розумний. Аж Президент, та мусит бути розумний. Мав би ми знати, як отвітити на мої питання. Може му Біблію подарити? Айбо у нас так часто закони міняют, што пак ота Верховна Рада рішит і Біблію переписати. Буде їм до нових вибору чим ся заняти. Нє. Ліпше му молитвеник повезу. Най ся молит», – вирішила стара.
Однак цього їй здалося мало і вона вирішила прихватити ще з собою трохи домашньої ковбаси та шматок шовдаря, який на Пасху собі приберегла.
Почала стара одягатися і припараджуватися.
Що ж відбувалося далі? Чи зустрілася баба Анця з Порошенком?
Про це та багато-багато іншого читайте у свіжому номері газети «Неділя Закарпатські новини».
Купуйте свіжий номер газети «Неділя Закарпатські новини» у кіосках або передплачуйте на своїй пошті!
У продажу із 7 грудня.
