Що трапилося на Закарпатті за день? Головні новини та події 9 грудня
День на Закарпатті був багатим на події.
Головною подією дня стала трагедія з лебедицею в Ужгороді. Світлини оприлюднила на своїй сторінці Алла Ковтун
“Вона поламала шию! Або її ловили, або в трос над Ужем, біля угорського консульства!” – написала вона.
Що ж стало справжньою причиною трагедії?
Очевидно одне, що від морозів птах не загинув, а травми свідчать про те, що лебідь загинув від рук людей.
Відтак стало відомо, що загинула лебедиця-мама з Кірпічки. Про це написав на своїй сторінці Васль Сідей, яккий від початку опікується лебедями.
Цитуємо без змін:
“Горе в ужгородських лебедів з озера “Кірпічка” (див. #лебедікірпічки)… сьогодні вранці під пішохідним мостом через річку Уж знайдено мертвою матір-лебідку з “Кірпічки”… кілька днів тому, через сильні морози, троє лебедів з “Кірпічки” (двоє батьків + лебідочка з цьогорічного виводку) покинули озеро й тимчасово оселились на річці Уж… за моєю інформацією, ужгородська влада планує провести відповідну експертизу з метою встановлення причини смерті пташки…
UPD: ситуація майже прояснилась… у лебідки перелом шиї і пошкоджений дзьоб – ознаки того, що птаха налетіла на перешкоду (скоріш за все, вдарилась в одну з опор транспортного мосту вище по течії), після чого її тільце прибило течією до пішохідного мосту… поховають лебідочку на березі рідної “Кірпічки”…”, – йдеться у дописі.
Тим не менше, не виключають ужгородці і людський фактор. у коментарях пишуть про те, що лебедицю могли вбити.
Зайва вага підвищує ризик розвитку астми – доказують нові дослідження.
Ожиріння змінює роботу м’язів дихальних шляхів, підвищуючи ризик розвитку распіраторних проблем.
Близько 5,4 мільйонів британців хворі на астму, а рівень ожиріння серед населення за останні 30 років збільшився більше, ніж удвічі.
Страждати ожирінням – означає завжди бути під ризиком розвитку астми, тому що це викликає запалення в організмі, яке подразнює дихальні шляхи.
Нове дослідження, опубліковане в Американському журналі фізіології, з’ясовувало, що ожиріння змінює роботу м’язів дихальних шляхів.
Аптеки на кожному кроці, величезна різноманітність ліків, широкий вибір їжі у супермаркетах, а здорових усе менше. Дивно, чи не так? І це в області, де найкраща екологічна ситуація в державі, де мінеральні джерела чи не в кожному районі. Закарпатці все частіше починають замислюватись над тим, що в основному харчування є причиною багатьох захворювань і починають змінювати раціон.
Що ж не так у тому, що ми їмо? Які продукти не можна назвати здоровими? У чому причина більшості захворювань? Чи справді температура і нежить – сигнали для того, щоб приймати антибіотики?
- «Це якесь прокляття! Воліла каліка померти, – робили висновок сільські пліткарки. – Хто її догляне?»
Про це та інше у прес-центрі газети «Неділя Закарпатські новини» під час наших «Недільних бесід» ми говорили з ужгородським актором, який займається оздоровчими практиками Любомиром ГЕЛЯСОМ.
Чому батьки заохочують дітей робити наклепи один на одного, видавати таємниці
Історія стукацтва древня як світ. Найвідомішим донощиком у історії людства був Юда Іскаріот, який видав Ісуса Христа. Його поведінку нібито й засуджують, однак стопами зрадника нині багато хто йде і навіть вважає це за правильне. Тож чому побожні закарпатці виправдовують «шісток»? Це й намагалася з’ясувати газета «Неділя Закарпатські новини».
Усе починається з дитинства…
Наше дослідження почалося з публікації про булінг, тобто цькування і залякування у школах. Звичайно, явище дуже розповсюджене, від нього потерпають чимало дітей. Але чи таке воно сучасне і чи стосується лише тих дітей, яких ображають через бідність батьків, індивідуальні особливості чи фізичні вади?
Почула баба Анця у новинах, що Супрун хоче заборонити в аптеках продаж вати, зеленки та шприців і радить від усього подорожник застосовувати, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
Не стрималась, почала скаржитись дідові.
«Чи чувись, што ота американська панія придумала? Каже, што зельонку не треба в аптеках продавати. Якусь водичку радить куповати, не годнам і умовити як ся називат, бо язик мож уломити. Ун у ня не такий довгий, ги в нашої корови, й не повертатся такоє слово уповісти», – знервовано замахала стара руками.
«Ото ще нич! – підтримав її дід. – Ти си лиш представ! Она і спірт хоче запрітити продавати! Може скоро і паленку запрітит!»
З Будапешта до Мукачева прибув перший інтерсіті. Перший рейс поїзд стартував о 7:23 за центральноєвропейським часом, а це 8:23 за київським з вокзалу Нюготі в бік Закарпаття. Ціна квитка в касі угорського вокзалу в Будапешті – 20,9 євро, пише mukachevo.net.
Саме сьогодні, 9 грудня, офіційно запущено це сполучення як регулярне. Поїзд називається «Латориця». Саме таку назву має одна з найбільших річок Закарпаття, яка протікає через Мукачево. Примітно, що на навігації назва «Мукачево» транслітерується як Mukacheve, тобто на український манер, хоча часто в Угорщині на дорожніх знаках використовується саме угорська назва міста Munkács. Ця назва дублюється лише на табло вокзалу.
Еколог та громадський діяч Оксана Станкевич-Волосянчук звернулася до міністра через чергові будівництва малих ГЕС.
На своїй сторінці у facebook Оксана Станкевич-Волосянчук написала наступне:«На Рахівщині на річці Шопурка, яка має довжину 13 км, будуть будувати 9 МГЕС. Дві верхні – у межах селища Кобилецька Поляна – на власне нерестилищах марени, та ялиця, які є червонокнижними. Така частота гребель на цій гірській річечці, навіть за найкращого їх проектування та спорудження (на що не треба сподіватись, бо звіти з ОВД виконані на низькому кваліфікаційної рівні), зведе на нівець популяції ще 6-7 червонокнижних видів риб, зокрема лосося дунайського. Це охорона природи по-українськи Остап Семерак?»
Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак поки ніяк не відреагував на цей допис-застереження.
Нагадаємо, що марена занесена до списку МСОП, Європейського червоного списку та Червоної книги України. З 80-х рр. ХХ ст. цей вид став рідко траплятися в уловах. Експерти зазначають, що зникнення типових біотопів сталося у результаті зміни гідрологічного, хімічного, біологічного режимів водойм, забруднення води, надмірний вилов.
У Києві є вулиця, що співзвучна з назвою закарпатського села у Рахівському районі.
Населений пункт було засновано у 1747 році, в ньому проживає 3505 ділових людей.
До 1947 село називалось Трибушанами, бо тут (за однією з місцевих легенд) жили три брати Бушани. У 1898 р. офіційну угорську назву селища було дещо змінено: з Трибушан на «Теребеш на Білому Потоці».
А от у Києві вулиця Ділова виникла в 30-ті роки XIX століття. Назву отримала від Артилерійського ділового двору, що був розташований між сучасними вулицями Діловою, Василя Тютюнника та Івана Федорова. Колись вона називалася Дмитрова. На деяких будівлях досі збереглися старі таблички з цією назвою.
