На Закарпатті знайдено кельтського ідола, увічненого у стані сексуального збудження

Завідувач археологічного музею УжНУ Володимир Мойжес показав загалу цікаву знахідку. Це кельтська бронзова статуетка невідомого «ідола», що була знайдена біля села Мала Бийгань на Берегівщині, повідомляє mukachevo.net.

Прикметно, що в цього тотемного божка наявні виразні чоловічі статеві ознаки. У цьому немає нічого дивного – адже фалос у кельтської культурі грав роль символу чоловічого начала. Кельтські боги-воїни часто зображувалися з надмірно великими дітородними членами – символами особливої сили та родючості.

Племена кельтів були яскравими представниками так званої латенської культури, що була поширена від Британських островів на заході й до Карпат на сході, від берегів Скандинавії до південних схилів Альп.

На рубежі IV-III ст. до н. е. кельти безпосередньо проникають на сучасну територію Закарпаття, де співіснують з місцевим населенням. Перші латенські пам’ятки на Закарпатті стали відомими завдяки Тиводару Легоцькому у 1844 році. Тоді випадково біля Мукачева було відкрито поховання людини в прямокутному кам’яному ящику, а також кілька срібних монет-імітацій тетрадрахм Філіпа ІІ Македонського та його сина Олександра Великого.

Пізніше Легоцький виявив на горах Галиш та Ловачка латенське укріплене поселення-городище (оппідум), де зібрав залізні знаряддя праці, ліпний і гончарський посуд, бронзові й залізні прикраси, залізну зброю, побутові речі.

 

Укріплене поселення, будучи одним із найбільших економічних центрів Верхнього Потисся, відігравало і значну політичну роль. Про це свідчить карбування власної монети.

Нині оппідум Галіш і Ловачка за багатством здобутого інвентарю займає одне з п’яти перших місць серед провідних латенських пам’яток Європи.

Згасання і загибель кельтської культури в Україні датують початком I століття нашої ери. Вчені пов’язують його з приходом нових племен – дакійців.

Кельти мали значний вплив на культуру наших предків – східних слов’ян. У давнину їх називали і по-іншому – галлами або галатами. Існує також гіпотеза кельтське походження назви Галичина.

Територією нашої країни проходила східна межа кельтського світу. На думку багатьох дослідників, Карпатська улоговина та інші західні райони стали базою, звідки кельти робили свої набіги на інші країни, і бастіоном, який захищав самих кельтів зі сходу.

zakarpatpost.net