Як у закарпатських церквах на Різдво босоркань шукали і що з цього вийшло
Про це у прес-центрі газети «Неділя Закарпатські новини» ми говорили з етнографом, дослідником демонології і народної магії Закарпаття Василем КОРОЛЕМ.
У церквах на Різдво ворожили?
Звичайно. Церква взагалі була одним із місць сили, де можна було провести найрізноманітніші обряди. На Різдво, як правило, в церкви можна було побачити жінку, яка є босорканьою, тобто відьма, яка забирає від корів молоко. Для цього існувала ціла низка обрядів. Найпростіший – взяти з собою в церкву ложку-варіху, якою розмішували 12 страв на Святий вечір. Тож за її допомогою в босоркані на голові можна було помітити, наприклад, маслобійку, колотівку та інші предмети, або роги, або вона мала бути спиною повернута до вівтаря. Також західні слов’яни, не лише закарпатці виготовляли чарівний стільчик. Варіації різні – його треба було робити або від Андрія до Святого вечора, або від одного до іншого Святого вечора. Але робота мала відбуватися поетапно – кожен вечір можна було або раз затяти щось, або один цвях забити. Головне – зробити виріб до Святвечора. Із ним треба було прийти в церкву, сісти на нього й так можна було побачити відьом. Також у церкві можна було підлікуватися за допомогою магії, доторкнувшись при цьому до риз священика, або промовити щось на порозі. Загалом спектр дій – дуже широкий.
