Лем вам сміх у голові. Найсмішніші анекдоти тижня
Встрічаються два сусіди із Кушниці.
– Слухай, Митре, зашто твоя тьоща вечорами так верещит?
– Я юй лаби мию.
– Я своюй тоже, айбо моя довольна.
– Чесно? Странно… А што дале?
– Ручником утираю.
– А я викручую…
***
Гуляє Марійка з свойим псом набережнов в Ужгороді. Раз юй на зустріч іде якась жона. Така упаражена, лем нервозна якась. Пес коло ниї побігав, обпахав ї і втік си до ґаздині. Жона недовольно попозерала, пудойшла до Маріки та начала кричати:
– Заберіт си пса! Не видите, по мені вже блохи повзают!
Маріков аж перекривило. Покрутила перстом коло виска і каже своюй болонці:
– Джессіко, удойди уд тої паніки! Чуєш! Нараз удойди! У ниї блохи!!! Ще пак до фраса й на тебе поскачут.
***
Біжит Цильо коридиром психбольниці. У руці в нього балта. Уся в крові. А ун ся дико сміє. Довольний такий. Раз лиш із кабінета уходит дохтор. Позерат на нього і нич ся не розуміє. Кричит за ним:
– Цилю! Тобі што так весело?
– Ги! Предствтеси, як прикольно буде, кой Вася ся пробудит, а його голова… в тумбочці!
***
Заходит п’яний студент у аудиторію на екзамен, держится за парту та звідає:
– А ви в п’яного студента екзамен принімаєте?
– Так!
– А в дуже п’яного?
– Ну, добре.
– Хлопці! Заносьте Петра.
***
Прийшла баба Циля до дохтора:
– Паночку, я ся задихаю!
– Вот ваші аналізи, у вас із здоровльом всьо добре, а коли ви ся задихаєте, бабко?
– Пане дохтор, но пак не все, лем товди, кой маршрутку догнати не годнам!
