Но типирь! Секс на Закарпатті стане законним
Судячи з ажіотажу в соціальних мережах, секс у нас таки є і ним цікавляться активно, а це ознака здорового суспільства. Причому цікавиться людей більше, ніж тих, що фанатіють від футболу. Такого рівня зацікавленості досягав хіба закон про мову, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
Якщо у нашій Верховній Раді кожного тижня приймається по кілька законів, якщо ми навіть не знаємо їхніх назв, бо для чого то нам, якщо навіть закон про продаж землі нам якось по барабану, то секс! Ну це ж сеееексссс! І цим усе сказано. Мова – душа нашого народу, а секс – його майбутнє. Якось так, якщо висловлюватися коротко. Спочатку було написав, що секс – то розум народу, але потім передумав. То би вже було аж занадто. Хоча доля істини, судячи із стану справ у державі, у тому таки є.
Закон «Про секс» вступив у дію з 11 січня. Хоча насправді це тільки Закон про внесення деяких змін та доповнень до ККУ. Але народ охрестив так, то так і має бути, бо народ завжди правий. Поправки мовою закону стосуються відповідальності за: «Вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням у тіло іншої людини з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування)». Ці дії караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років і покликані зменшити насильство, у першу чергу в родині. Так кажуть законодавці. Але вони чи щось не допрацювали, чи не точно сформулювали думку, бо викликали справжній ажіотаж у суспільстві. І цей ажіотаж стосується в основному отієї добровільної згоди.
Офіційні чоловік і дружина тут виграють, звичайно. Бо виявилося, що посвідчення про шлюб переводить їхні стосунки в ліжку (можна і поза ним) у категорію виконання подружніх обов’язків. Ці двоє підписали собі вирок і відмовилися від сексу, адже, ставлячи свій підпис про зміну цивільного стану, зобов’язалися задовольняти усі потреби одне одного, у тому числі і фізіологічні. А от звичайні чоловік і жінка, які живуть у громадянському шлюбі, які просто зустрічаються, коханці, молоді люди, що планують створити родину, але ще вивчають одне одного, ті, що зустрічаються без зобов’язань… Усі ці люди тепер, перед тим як… ну самі розумієте, усі ці люди мусять підписати акт про добровільний вступ у статеві стосунки. Ну щоб захистити себе від кримінальної відповідальності.
Фантазія нашого народу унікальна і безмежна. Тож просто віддамося стихії, що її продукує втомлений від політики та політиканства український мозок.
Кажуть, що кожна доросла особа мусить тепер носити з собою бланк затвердженого акту. Після келиху шампанського і танців на березі Чорного моря чи мальовничої Тиси хтось один із партнерів, хто перший захоче чогось більшого, має запропонувати: «А чи не пора нам, Роксолано Богданівно, наприклад, підписати акта про відсутність злих намірів по відношенню одне до одного при можливому переході нашого ділового спілкування на інший, більш близький рівень?» Якось так. Звернення по імені та по батькові, викликане офіційністю моменту, само собою появиться. У цей момент десь під сусідніми кущами сидітиме нотаріус із журналом реєстрації вихідної документації та печаткою. Бо раптом та сама Роксолана Богданівна подумає, що без печатки нотаріуса і документ не документ, а папірець якийсь!
До самого початку інтимного спілкування можна приступати тільки після ретельного заповнення всіх рядків акту, у який потрібно внести і ПІБ, і номер та серію паспорту, і ідентифікаційний код (на можливість отримання однією із сторін матеріальної вигоди та сплатою нею податку), і дату та час проведення операції. Особливої уваги заслуговує перелік того, що саме хоче отримати кожна сторона від партнера. Усе це, як ви розумієте, теж треба задокументувати. Але партнер сам не може передбачити, як саме повернеться все у процесі. Тобто один неточний рух – і це вже інша послуга чи… як би точніше це назвати? Чи інша поза. От. А якщо її нема у переліку, то потім інша сторона може висловити тобі претензії, а в такій делікатній справі цього нікому не хочеться. Для уникнення таких неприємностей пропоную затвердити ще і додаток до акту. У ньому мають бути надруковані усі пози (згідно з основним законом цієї сфери людської діяльності – «Камасутрою»). Партнерам залишиться лише відмітити галочкою необхідне. Це спростить процедуру і значно скоротить час для заповнення документу, що у даному випадку надзвичайно важливо.
До речі, продавати бланки актів та додатків до них повинні у всіх точках, де продають презервативи та інші протизаплідні засоби, у тому числі і в цілодобових аптеках. Це дуже зручно – береш одне, а поруч те, про яке ти, недосвідчений у юриспруденції чоловік, можеш і забути. А касир тобі – раз, і нагадає, адже із кожного проданого товару… Певно, вигідно було б передбачити і продаж абонементу, наприклад для десятикратного… Але абонемент – це звучить якось аж не надто інтимно… Певно, треба то назвати – багаторазовий акт. Чи акт для багаторазового підписання?
Мій кум із вароша любить часто повторювати: «Люблю груповий секс, бо там, як у колгоспі – посачкувати мож». Все, куме! Тепер акта підпишеш – і ніякого колгоспу! Працюй, як при капіталізмі! Але… Здається у законі не передбачено третьої сторони, а це дискримінація певної категорії населення, я вже мовчу по свінгерів. Треба негайно внести пропозицію щодо поправок до новоприйнятого закону. Бо негоже, щоб держава мого кума ображала. За кума я всій Верховній Раді обструкцію влаштую.
Оскільки усі документи повинні зберігатися протягом життя людини (бо хто знає через скільки років хтось із партнерів надумає пред’явити тобі претензії), то для цієї категорії актів потрібно буде завести окрему теку. Для зручності. Уявляєте, скільки вигод отримає наше суспільство! Ні, ви ще не уявляєте. Я і сам ще всіх вигод не уявляю, але про певні з них уже можу говорити. Ось, наприклад, захотіли двоє перейти на інший, більш близький рівень спілкування. Запросив він її до себе додому, а вона йому: «А покажи но мені, дорогий Петре Дмитровичу, свою теку з актами». Поки чоловік займеться накриванням стола, відкоркуванням шампанського, оформленням вази із фруктами та таці з цукерками і варінням кави, жінка, щоб не витрачати даремно час, ретельно вивчатиме потенційного офіційного і законного чоловіка. По датах підписання актів вона складе собі графік частоти інтимних стосунків Петра Дмитровича, по переліку послуг сформує уявлення про його уподобання… І ось коли щасливий Петро запалить парочку ароматичних свічок на журнальному столику біля широченного ліжка, на якому вже лежатиме готовий до підпису документ та PARKER із золотим пером, коли на небі за вікном перша зірка приготується до того, щоб сповістити світові добру новину, коли у сусідній кімнаті нотаріус потиратиме руки у передчутті близького заробітку, коли душа чоловіка остаточно налаштується на підживлення тілесною насолодою… Саме у той момент жінка може сказати: «Вибач, коханий, але ти мені не підходиш. Бо мені хочеться близькості хоча б через день, а у тебе бажання реалізовуються раз на тиждень. Крім того, я люблю бути завжди зверху, а у тебе тут жодного разу не зазначено таких поз, як пріоритетних… Тому прощавай, мачо!»
І ще один важливий аспект нового закону. Життя відомих людей. Це ж стільки таємниць перестануть бути таємницями! Хто кого надихав, хто кому славословив, хто став детонатором до геніальних винаходів! І все це стане доступним у Вікіпедії! Жах як цікаво!
Наше оновлене новим законом життя стане більш практичним та прагматичним, що мало би дати позитивний результат для розвитку держави. Адже нашій співочій і душевній нації, здорового прагматизму завжди бракувало. Від цього виникали мільйони проблем, родинних драм і всього такого, емоційно-надривного, що підривало основи здоров’я суспільства. Тепер ми будемо захищені від зайвих переживань та непередбачуваних трагедій переведенням інтимних стосунків у законне русло. Так і хочеться вигукнути: «Нарешті!»
До речі, життя по-новому, друзі, приховує від нас ще багато цікавих моментів.
Василь КУЗАН, газета «Неділя Закарпатські новини», ексклюзивно для zakarpatpost.net
