Що трапилося на Закарпатті за день? Головні новини та події 4 лютого
День на Закарпатті був багатим на події.
У неділю вночі, 3 лютого, у місті над Латорицею сталася пожежа. На вулиці Івана Маргітича спалахнув вогонь у популярному закладі “Траторія”.
Як розповіла інтернет-виданню “PMG.ua” речниця Мукачівського міськвідділку Євгенія Красилинець, повідомлення про пожежу вони отримали 3 лютого о 3 ночі. У поліцію зателефонували власники закладу. “Внаслідок пожежі пошкоджено вхідні двері, – зазначила Євгенія Красилинець. – На місці працювала слідчо-оперативна група”.
За даним фактом відкрито кримінальне провадження за ч. 2. ст. 194 – Умисне знищення або пошкодження майна шляхом підпалу. Наразі проводяться слідчі дії.
Рівень захворюваності ГРВІ у Хусті високий уже другий тиждень, утім карантин ніяк не приймали, незважаючи на те, що більшість шкіл Закарпаття цей тиждень вимушено відпочивають.
Тим часом батьки скаржились, нарікаючи на те, що діти масово хворіють. Не відставали від вихованців і вчителі. Проте багато хто з них змушений був ходити на роботу навіть із температурою – часом не було навіть кому їх замінити.
На жаль, рішення про карантин у Хусті завжди приймається з великими потугами. Але цього разу врешті-решт його прийняли. Діти відпочиватимуть від занять до кінця тижня.
Уже цієї п’ятниці, 8 лютого, у Боздоському парку стартує триденна “Ужгородська Палачінта – 2019”. Цьогоріч однин із найулюбленіших фестивалів є ювілейним, десятим, інформує прес-служба міськради.
У програмі фестивалю – традиційні закарпатські страви, дегустація вина, меду, млинців; народні гуляння, концертна програма, веселі розваги та конкурси для дорослих і дітей. Організатори анонсують проведення майстер-класів, а ввечері – запальне фаєр-шоу. Також обіцяють призи для сміливців, котрі вилізуть на стовп. Зробити світлину на пам’ять можна буде біля тематичних фотозон.
У рамках фестивалю “Ужгородська Палачінта 2019” уже вдруге пройде відкритий зимовий чемпіонат із жиму лежачи “Залізна Палачінта”. Як і щороку, влаштують конкурс на найсмачніші та найоригінальніші млинці, члени журі визначатимуть кращих, традиційно переможець отримає приз – “Золоту палачінтовку”.
Традиційно до фестивалю долучиться і Рух підтримки закарпатських військових: усі відвідувачі зможуть взяти участь у благодійних акціях, зокрема в безпрограшній лотереї.
Наскільки часто ви використовуєте мат у своїй промові? Вас критикують через безлад в спальні? Ви пізно лягаєте спати?
Звичайно, це вважається поганими звичками, однак, вірте чи ні, вони вказують на високий інтелект і чесність. Заінтриговані? Читайте далі, щоб дізнатися більше, пише cluber.com.ua
Розумні люди більше лаються
Невелика поправка – все залежить від часу і обставин. Варто розуміти, що розумні люди можуть використовувати мат тільки для того, щоб висловити свою точку зору. Більш того, вони використовують матюки для опису дій, подій, почуттів і думок.
Згідно з дослідженнями, здатність використовувати мат пов’язана з побіжністю мови і розвиненим лексиконом. Це має сенс, чи не так?
Чому ужгородці на Орлиній площі паленку пили?
У виданні Йосипа Кобаля «Ужгород відомий та невідомий» йдеться про те, що площа Петефі багато разів змінювала назви, свого часу навіть називалася Орлиною. Не тому, що в місті над Ужем гніздилися дикі волелюбні карпатські хижаки, а саме так називався постоялий двір, що квартирував неподалік.
«Місце, де за часів Другетів стояли заїжджий двір і корчма, знаходилося в самому центрі сьогоднішньої площі Петефі, на проїжджій частині з північної сторони скверу, навпроти Пішохідного мосту. Тут схрещувалися дороги, якими до міста приходили мешканці лівобережних сіл – Радванки, Горян, Дравців, Миная, Боздоша та інших, щоб взяти участь в ужгородських ярмарках», – пише автор.
За його словами, перед корчмою сформувалася ціла торгова площа, де теж проводилися великі ярмарки. Ця місцина користувалася великим попитом через те, що реалізовуючи саме тут свою продукцію, продавці не сплачували мито за користування мостом, або поромом, який курсував між берегами річки. Отже, площу Петефі спочатку називали Торговельною.
До «Клубу знайомств», що в газеті «Закарпатські оголошення» щотижня приходять сотні листів від закарпатців, які шукають другу половинку. За 18 років існування газета поєднала долі вже тисячі наших земляків.
Тож кого шукають мешканці нашого краю, які риси бажають бачити у партнерах і що навпаки їх відштовхує в інших, що вони розповідають про себе.
zakarpatpost.net спробував проаналізувати, яким чоловікам та жінкам надають перевагу закарпатці.
Цікаво, що чоловіки звертаються до «Клубу знайомств» газети «Закарпатські оголошення» набагато частіше, ніж жінки. Вік бажаючих знайти друга чи подругу, чоловіка чи дружину надзвичайно різноманітний. Є між оголошеннями і від 18-річних дівчат, і від 24-річних хлопів, і від 60-річних жінок та 70-річних чоловіків. Як кажуть, вік закоханим не підвладний. У загальному найчастіше шукають пару чоловіки двох категорій: 40-річні (від 36 років) та 70-річні (від 65 років). Серед жінок тенденція трохи інша. Там найактивніше починають шукати партнерів 30-річні та 60-річні.
Журналіст газети «Неділя Закарпатські новини» знайшов у Львові кав’ярню, перед якою багато взуття.
Ні. Роззуватися перед входом не потрібно, чоботи, черевики, туфлі там уже є… і в них можна побачити різні рослини.
Аби привернути увагу людей до закладу, господарі придумали цікаву родзинку: виставили перед входом колекцію непотрібного взуття. Влітку у ньому ростуть квіти, а взимку там можна побачити гілки ялинки. Маленькі лісові красуні розміщенго поруч і в горщиках.
Здавалося б, нічого складного. Утім такі цікавинки завжди приваблюють туристів.
Тож в Ужгороді також варто вдаватись до подібних кроків, дивувати інших, пропонувати клієнтам не лише смачні страви та напої, але й вражати їх незвичним інтер’єром, сміливими новаціями.
Сьогодні у прес-центрі газети «Неділя Закарпатські новини» під час наших «Недільних бесід» спеціально для закарпатської газети «Робота та начання» разом зі співвласником кадрової агенції «Pelekh Agency» Андрієм ПЕЛЕХОМ ми шукали відповіді на наболілі для багатьох закарпатців питання про заробітки, зарплати, підробіток для пенсіонерів, соціальних нянь та багато інших.
У основному ким працюють закарпатці в Європі?
Професії дуже різні – від помічних, базових, до координаторів, менеджерів, навіть ми влаштовувати стоматологів. Тут також усе залежить від конкретної особистості. Загалом працювати за кордоном можна за університетською українською спеціальністю, просто потрібно пройти процедуру нострифікації диплому. Тож перше, що ми питаємо від клієнта – це те, чим він хоче займатися. Нам важливі вподобання самої людини, ми не пропонуємо 5 вакансій, із яких треба щось вибрати, а знаходимо те, що цікавить клієнта.
Коли закарпатці вирощуватимуть американську картоплю
Солодка картопля батат (або потат) – унікальна рослина, легка у вирощуванні, яку не потрібно підкопувати.
Родом коренеплід із Південної Америки. Сама по собі солодка картопля вважається екзотичним плодом, але вирощувати її можна і в нас.
Деякі фахівці впевнені, що вирощування батату відбирає набагато менше сил, ніж «видобуток» картопляного врожаю. Його не треба підгортати. А користі від нього значно більше.
Насправді і батат – не картопля, а одна з найпоширеніших у світі харчових і кормових культур, що дуже схожа на неї.
У 2018 році Дніпропетровська область посіла перше місце за кількістю виявлених повій в Україні.
В регіоні знайшли 169 осіб, які займалися проституцією, повідомили в Нацполіціі, передає УНН.
Копи відзначили, що серед лідерів антирейтингу Одеська область – там виявили 160 осіб, Миколаївська – 97 осіб, в місті Київ – 85.
У той же час, не знайшли жодної людини, який займався проституцією, в Івано-Франківській область і Криму. У Волинській області знайшли одну людину, в Чернігівській – трьох, а в Чернівецькій – шість. Пасе задніх офіційно і Закарпаття. Там виявлено всього 8 повій.
Всього в Дніпропетровській області виявили 278 адмінправопорушень за заняття проституцією. В Одеській – 223, в Миколаївській – 174, в Херсонській – 98. У Києві в минулому році виявили 87 адмінпровини.
Сьогодні водії перед Закарпатською ОДА зібралися на акцію протесту проти стану доріг.
Як було внонсовано вчора, мітингувальники мають намір завітати керівника облавтодору з питаннями стосовно негативного стану доріг.
“Нам потрібна чітка відповідь, хто винен”, – явили у ГО “Доста Закарпаття”.
Грошей на капітальний або середній поточний ремонт цієї дороги державного значення уряд не виділив, тому покриття відновлять за рахунок резервів автодорожніх фірм
Геннадій Москаль зібрав у понеділок (4.02) двадцять автодорожніх структур, які працюють на Закарпатті останні кілька років і ремонтують дороги обласного та районного значення. Єдине питання, яке розглядалося на зустрічі, – це необхідність термінових заходів із відновлення дорожнього покриття траси державного значення «Мукачево – Рогатин», що пролягає в межах області.
– Після траси «Київ – Чоп» – це головна транспортна артерія Закарпаття, яка через відсутність фінансування й хронічне, багаторічне непроведення ремонтів розсипалася на шматки й у багатьох місцях нагадує танкодром, – заявляє Г. Москаль. – За останні два роки завдяки моїй ініціативі частину траси відремонтували за кошти митного експерименту (від Яблуницького перевалу через Рахівський, Хустський та частину Виноградівського району). І ці ділянки витримали вже дві люті зими. Решта траси, особливо в Тячівському та Іршавському районах, – практично непроїзна. Дорога «Мукачево – Рогатин» перебуває на балансі Служби автомобільних доріг, тому ми не можемо ремонтувати її за рахунок Дорожнього фонду. Наші звернення про крайню необхідність виділення фінансування на ремонт доріг державного значення залишаються без відповіді. Це якщо не рахувати заяву міністра інфраструктури В. Омеляна про те, що митний експеримент (завдяки якому ми відремонтували частину трас державного значення «Мукачево – Рогатин» та «Нижні Ворота – Воловець – Міжгір’я») себе вичерпав.
