Російські заробітки закарпатцю закінчилися поламаним носом, а того, хто це зробив, так і не покарали
І все через гроші… які не могли поділити між собою наші земляки
Поїздки на заробітки до країни-агресора нерідко закінчувалися для наших земляків великими неприємностями. Однак, незважаючи на це, частина закарпатців досі їде заробляти гроші саме в Росію, хоча зараз відкриті кордони до європейських країн, де працевлаштуватися можна цілком легально і працювати в далеко кращих умовах, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
Утім де працювати – особистий вибір кожного. І мова зараз зовсім не про це. Отже, група закарпатців із Перечинського району поїхала на заробітки до Москви. І так допрацювалася, що деякі з робітників влипли в немалу халепу.
Хоча у даному випадку пригоди знайшли закарпатцям не росіяни, а вони самі.
Отже, Микола (з етичних міркувань всі імена в матеріалі замінено) разом з іще шістьма знайомими у столиці Росії жили у гуртожитку. Саме там і трапилася вся ця історія. Двоє з них спали в одній кімнаті, а інші шестеро в іншій.
І так трапилось, що чоловіки між собою посварилися не на жарт. Дійшло до рукоприкладства. Микола бив свого суперника Федора так, що іншим довелося їх розбороняти. У результаті Федору із серйозними травмами довелося повернутися додому і замість того, щоб поповнити сімейний бюджет, чоловік витратив чималі кошти на лікування.
Тож що відбувалося того вечора.
У судовому засіданні Микола пояснив, що під час вечері між закарпатцями виникла суперечка. Аби не піднімати «градус» напруги, хлопці Федора вивели з кімнати, але через хвилини дві він повернувся.
«Повернувшись, він безпричинно вдарив Василя рукою в обличчя. Побачивши це, Іван вирішив заступитися за нього та ударив у обличчя Федю. Я особисто тим часом лежав на ліжку та спостерігав за конфліктом. Тоді хлопці, які були присутні у кімнаті, вивели Федора знову й прилягли. Після цього я пішов у душ, а повернувшись десь через 10 хвилин, побачив, як Федір лежить на ліжку, а Іван його лупцює, при цьому ніхто їх не зупиняв. Я підійшов та розборонив їх. Після чого всі заспокоїлися та розійшлися по своїх кімнатах. Наступного дня ми всі пішли на роботу, при цьому Федя на стан свого здоров’я не скаржився. Через кілька тижнів я повернувся додому. То було літо. А на початку жовтня родичі Федора почали вимагати від мене гроші на операцію, при цьому посилаючись на те, що саме я зламав йому ніс. Хоча я взагалі ніяких тілесних ушкоджень йому не спричиняв, а про те, чи звертався він з цього приводу у поліцію чи лікарню, мені не відомо було», – зазначив він.
А що розповів про інцидент сам Федір?
«У червні разом з іншими закарпатцями ми були на заробітках у Москві. Микола був бригадиром, діставав гроші та купував продукти харчування для робочих. Через деякий час ми помітили, що частину коштів, які призначалися на їжу, він залишав собі, з приводу чого я неодноразово робив йому зауваження. Так, того вечора ми разом бригадою за місцем свого тимчасового проживання вели бесіду, зокрема і з приводу дій бригадира. Микола у той час перебував у ванній кімнаті. Через деякий час під час суперечки між мною та Іваном, який є родичем Миколи, виникла штовханина, але ми не били один одного. А коли до кімнати увійшов Микола і дізнався, через що виникла дискусія, відразу підійшов до мене та почав бити. Ударив долонею в ніс. Я упав на ліжко, а з носа потекла кров. На цьому конфлікт між нами закінчився. Наступного дня я зрозумів, що в результаті завданого удару Микола зламав мені ніс та носову перегородку. В поліцію і до лікарів там не я звертався. Тільки приїхавши додому, пішов до медиків та написав заяву до правоохоронних органів», – виклав свою версію потерпілий.
Однак суд визнав показання Федора непослідовними і такими, що не можуть бути взяті до уваги як доказ.
Інші заробітчани, що виступили у цій справі як свідки, оскільки були очевидцями скандалу, розповіли, що перед сутичкою всі разом пригощалися. Утім ніхто не назвав, чим саме. Скоріш за все, учасники інциденту мали добряче хильнути і кулаки пішли в хід саме через це. Проте вони виклали майже ту ж версію, що й сам Микола, наголошували, що Федір бився з Іваном, а Микола їх розбороняв. При цьому казали, що хто поламав ніс їхньому земляку – вони не знають.
Трохи дивно, але виходило так, що головним нападником виходила в цьому інциденті інша людина, проти якої потерпілий позов не заявив. Також чоловіки переконували суддів, що спровокував сварку саме Федір.
Висновок медичного експерта про травми Федора до уваги суд також не взяв, бо, як зазначено у Єдиному реєстрі судових рішень, «у ньому зазначено тільки виявлені тілесні ушкодження в потерпілого, їх тяжкість, однак те, що саме ці тілесні ушкодження були заподіяні обвинуваченим умисно і саме у м. Москві, він не містить».
Але ж невже Федір поламав собі носа сам? А якби це зробила інша людина і не в Росії, то він подав би позов проти іншого, а не проти Миколи…
Отже, Миколу суд визнав невинним, а цивільний позов про відшкодування витрат на лікування залишив без розгляду.
Оксана ПРИЙМАК, газета «Неділя Закарпатські новини», ексклюзивно для zakarpatpost.net
