Що трапилося на Закарпатті за день? Головні новини та події 11 лютого
День на Закарпатті був багатим на події.
Цієї п’ятниці, 15 лютого, в Ужгороді, у сквері Героїв Майдану, біля історико-культурного центру «Совине гніздо», стартує триденний гастрономічний фестиваль «Медовуха Фест». Свято медового напою традиційно організовує Асоціація пасічників Закарпаття за підтримки Ужгородської міської ради.
Про це повідомляє відділ інформаційної роботи Ужгородської міської ради.
За попередньою інформацією, понад три десятки виробників представлять кращі бджолярі краю, які привезуть різні сорти меду, пилок, прополіс, солодощі на основі меду тощо. Ключовою на фестивалі, як відомо з назви, буде медовуха. Пасічники презентують різні її види, поділяться рецептом і навіть проведуть майстер-класи з приготування.
Також тут можна буде придбати вина, домашні сири, ковбаси, сувеніри, у тому числі ручної роботи, тощо.
Ужгородський міськрайонний суд підтримав позицію міської ради та наклав арешт на земельні ділянки біля обласного драмтеатру
Про це повідомляє відділ інформаційної роботи Ужгородської міської ради.
Таке рішення прийняли сьогодні на судовому засіданні.
Нагадаємо, Ужгородська міська рада продовжує відстоювати думку більшості ужгородців, що біля обласного закарпатського музично-драматичного театру ім. братів Шерегіїв територія має залишатися вільним від забудови громадським простором.
Саме тому минулого тижня міський голова Богдан Андріїв підписав заяви до слідчого Нацполіції про залучення Ужгородської міської ради як потерпілої сторони у кримінальному провадженні та про накладення арешту на три земельні ділянки у провулку Мостовому. Сьогодні суд, заслухавши представників ГУ НП в Закарпатській області, Ужгородської міської ради, забудовників, прийняв рішення накласти арешт у вигляді заборони на відчуження та заборони на користування, у тому числі забудову та вирубку дерев, щодо трьох земельних ділянок у провулку Мостовому.
Чи справді він скоїв смертельний наїзд, чи справа сфабрикована, однак проти Павла Павлова наразі відкрито аж два кримінальні провадження.
Зокрема, яе повідомляє Закарпатський інсайдер, мова про епізод зі смертельним ДТП. Нагадаємо, 5 грудня 2018 року, близько 18:00, мешканець села Оноківці повідомив у поліцію про те, що на об’їзній дорозі в Ужгороді, поблизу одного з місцевих ресторанів, сталася дорожньо-транспортна пригода.
Автомобіль Skoda на іноземній реєстрації збив 59-річного ужгородця. Внаслідок отриманих травм пішохід помер. Винуватець аварії зник з місця автопригоди.
Таким самим автомобілем користувався активіст Павло Павлов, а вже вночі 6 грудня о 01:19 ночі правоохоронці отримали інформацію про пожежу в автомобілі Шкода Октавія, польської реєстрації на подвір’ї батьків керівника ГО “Доста” у селищі Великий Березний на вулиці Верховинській.
Сьогодні у великій залі Закарпатської ОДА урочисто відкрили ІІІ Міжнародну науково-практичну конференцію «Збереження та репродукція карпатських бджіл». На подію завітали понад півтори сотні бджолярів і пасічників з різних куточків України та закордоння, де знають і культивують розведення унікальної карпатської бджоли. Почесними гостями стали керівники галузевих спілок та організацій.
Про це повідомляє прес-центр Закарпатської ОДА.
– На Закарпатті районовані карпатські бджоли і галузь бджільництва є традиційними, – зазначив під час відкриття конференції голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль. – Розвитку бджільництва нашого краю сприяє наявність великих лісових масивів, в яких ростуть різноманітні медоноси – малина, ожина, липа, акація та інші. В останні 15 років інтенсивно закуповують від бджолярів Закарпаття та з вигодою розводять карпаток бджолярі Угорщини, Чехії, Словаччини, Румунії, Молдови, Польщі, де в основному поширені українські карпатські бджоли. Більше того, відселекціонованих карпатських бджіл вже успішно використовують в Китаї, Кореї, Кіпрі, наразі виявили велику зацікавленість у Канаді.
Де в Ужгороді була перша зупинка транспорту.
«На початку 1860-х років, коли політичне життя дещо активізувалося, площу перейменували на честь зачинателя угорського руху за реформи Іштвана Сечені. Нарешті, у 1882 році міська рада упорядкувала площу, вибрукувавши її річковою галькою, – продовжує екскурс у минуле Йосип Кобаль. – З цього часу вся її територія почала знову використовуватися для проведення державних і тижневих продовольчих ярмарків».
Ще одна важлива деталь. Нині на Корятовича є зупинка для транспорту. Здавалося б, вимога сучасного життя. Але ж ні. Подібна зупинка була там і раніше, ще більше ніж 200 років тому. Щоправда, слугувала вона стоянкою не для автомобілів, а для фіакірів, оскільки тоді маршрутками та таксі слугували кінні екіпажі. Поруч, до речі, знаходився колодязь із водою, якою постійно змивали площу, щоб не було відповідного запаху від тварин. І мили тоді місто набагато частіше, ніж зараз.
У лютому саме час зайнятися висаджуванням бульб глоксиній і бегоній. Слід лише відразу підібрати для цього горщечки діаметром 9-13 см. Як субстрат краще використовувати таку суміш: листяна земля, торф і пісок у рівних частинах, пише популярна на Закарпатті газета «Господарські поради». Висаджені рослини поставте в тепле світле місце і до появи паростків поливайте помірно.
Якщо бульби злегка підсохли, перед садінням витримайте їх кілька днів у піску або тирсі, змоченій водою, а ще краще – рожевим розчином марганцівки з додаванням невеликої кількості якого-небудь фунгіциду.
Щоб рослини не страждали від сухості повітря, щодня обприскуйте їх.
Чого у плані естетики не вистачає Ужгороду? Про це у прес-центрі газети «Неділя Закарпатські новини»розповів ректор вишу, мистецтвознавець, професор, кандидат педагогічних наук, член Національної спілки художників України, заслужений працівник освіти Іван НЕБЕСНИК.
— Наше місто виглядає ненабагато краще і ненабагато гірше, ніж Україна в цілому. А в державі, як відомо, слабо наповнюється бюджет, слабо розвивається економіка, до влади прийшли люди, які швидко вискочили з нізвідки не завдяки тривалій професійній праці, а внаслідок різних подій і махінацій.
Їм не вистачає регулярної освіти. Одного разу під час туристичної поїздки в Німеччину, лікарі, які з гуманітарною місією перед тим були в Ужгороді, повели мене у звичайну, не художню гімназію. Тож виявилося, що там діти з маленьких відвідують музеї, роблять аналіз картин. А ті медики дуже добре розбираються в мистецтві.
Тож для того, щоб так було в Ужгороді, треба, щоб усі депутати, працівники міськради, інші чиновники з дитинства отримали гарне естетичне виховання.
У цьому напрямку бідна, замучена війною і бандитизмом Україна рухається, бо в Закарпатській області, наприклад, найбільша густота шкіл мистецтв, їх близько 60-ти. І більшість із них мають відділ образотворчого мистецтва і в багатьох із них працюють випускники нашого коледжу.
Сьогодні у прес-центрі газети «Неділя Закарпатські новини» під час наших «Недільних бесід» спеціально для закарпатської газети «Робота та начання» разом зі співвласником кадрової агенції «Pelekh Agency» Андрієм ПЕЛЕХОМ ми шукали відповіді на наболілі для багатьох закарпатців питання про заробітки.
Якого переважно віку ваші клієнти?
Різного. Від 18 до 60. Раніше частіше зверталися старші, зараз – більше молодь. Ми працюємо й із програмами стажування, як охоплює студентів.
На Закарпатті, яке сам Бог нагородив райською природою, на жаль, існує ряд проблем, пов’язаних із довкіллям. Крім того, на територію посягають ще й люди, яким байдуже її майбутнє, намагаючись то спорудити в заповідних місцях туристичні об’єкти, то поставити на ріках Смарагдової долини міні-ГЕС. Загалом загроз нашому краю багато. Тож природа часом не витримує такого тиску і нагадує про себе зсувами, паводками та вітровіями.
Отже, які існують на Закарпатті екологічні проблеми, що відбувається з лісами та водоймами, до чого може призвести втручання в екосистему недобросовісних забудовників? Про це та інше у прес-центрі газети «Неділя Закарпатські новини» розповіла кандидат біологічних наук, еколог, співголова Форуму екологічного порятунку Закарпаття, експерт-еколог ГО «Екосфера» Оксана СТАНКЕВИЧ-ВОЛОСЯНЧУК.
10 лютого в с. Березники Свалявського району відбулись громадські слухання, на яких жителі села обговорювали доцільність встановлення вітроелектростанцій на Боржавських полонинах.
Місцеві зібрались для того, щоб висловити своє невдоволення рішенням, яке було прийнято два роки тому під час попередніх громадських слухань, які відбулись 7 червня 2017 року, пише 0312.ua.
Як стверджують місцеві, на слуханнях були присутні лише 24 людини. Серед яких і представники фірми – забудовника.
Місцеві кажуть, лише під час слухань, що відбулись в селі 30 січня 2019 -го року вони вперше ознайомились з реальним масштабами будівництва та потенційним негативним впливом будівництва і експлуатації ВЕС на довкілля, зокрема грунти та водні ресурси. Від незалежних експертів дізнались про низьку якість звіту ОВД і недостатність у ньому даних для формулювання висновку про припустимість чи неприпустимість планової діяльності.
