Чому закарпатці їдуть за зціленням водою у Ключівку
У листопаді 2017 року у Ключівці на Хмельниччині поблизу церкви офіційно освятили нову купальню. Будували її майже два роки. Ініціатором будівництва, виконавцем і головним виконробом став місцевий священик отець Микола (Бондар), настоятель Свято-Покровського храму, – пише популярна на Закарпатті газета «ПОРАДИ».
Джерело на пагорбі під понад 200-літньою церквою било давно, селянам були відомі його цілющі властивості, люди приходили сюди набирати воду для пиття, побутових потреб, для худоби. Кажуть, що навіть для маєтку графа Потоцького у сусідніх Антонінах також привозили воду лише з Попової криниці з Ключівки, пише ye.ua.
Цю криницю викопав священик місцевої церкви в один із посушливих років. Кілька ночей він важко працював, адже вдень це робити було неможливо через неймовірну спеку, а коли з-під землі забило джерело зі смачною водою – вдарив грім, почали збиратися хмари і полився благодатний дощ, врятувавши врожай від засухи, а людей – від голоду. І ось у нинішнього настоятеля храму – митрофорного протоієрея Миколи з’явилась ідея облаштувати купальню з цілющою водою. Та не лише звести над джерелом купальню, а й облаштувати територію навколо.
Силами й коштами парафіян, церкви, громади, а також меценатів справа була зроблена. Тепер поблизу церкви – дві споруди: крита восьмикутна купальня з проточною джерельною водою й капличка над джерелом, де можна води напитися. Також під каплицею тече джерело, обрамлене в металеві труби. Так Попову криницю назвали джерелом ікони Скоропослушниці. Адже така унікальна ікона з’явилася в храмі понад сто років тому. Селом із Почаєва проходили прочани хресним ходом, віряни й залишили храму в Ключівці ікону Богоматері Скоропослушниці. Вважається, що всі молитви-прохання до неї справджуються швидко, адже вона – Скоропослушниця. На честь старовинного образу й нарекли нову купальню. «Роботи попереду ще багато, – ділиться священик Микола Бондар. – Хочемо завершити огорожу, облаштувати роздягальню, кілька альтанок…».
Будівельні плани у священика Миколи Івановича амбітні, але йому не звикати. Недарма ж мешканці і цього села, і сусідніх Кременчуків, де він також має парафію, називають його будівельником-господарем. У Кременчуках збудував церкву, її будівля прикрашає тепер центр села. Тож сумніватися в тому, що завершить усі плани стосовно купальні у Ключівці, місцевим не доводиться. Он і нині всередині Свято-Покровського храму риштовання – після зміцнення й утеплення стін художники по-новому робитимуть церковний розпис. Має священик надійних помічників. Серед тих, хто постійно допомагає церкві, – уродженець села Ключівка, заступник головного лікаря обласного онкодиспансеру Микола Табола. Своєю правою рукою священик називає старосту храму Василя Надолинського.
«Приїжджають з інших районів, міст, приходять із сусідніх сіл, – ділиться Василь Микитович. – Маємо позитивні відгуки людей про зміцнення організму після вживання нашої води й занурення в цілющу купіль. Ми віддавали воду на експертизу, щороку відвозимо на аналіз – вона справді унікального складу. Має постійну температуру – і влітку, і взимку +11 градусів, до речі, не піддається газуванню. Швидкість течії також незмінна – за 15 секунд можна набрати відро води».
Ірина ЛЬВОВ
