Як влада маніпулює закарпатцями за допомогою громадських активістів. Думка політолога
Газета «Неділя Закарпатські новини» продовжує розмову з політологом Віктором ПАЩЕНКОМ.
– Громадські активісти. Часом ці люди виступають за хороші потрібні речі, а часом їхні дії здаються абсурдними. Як це пояснити?
– У нас громадські активісти ніби отримали якийсь юридичний статус. А хто ж вони такі? Активіст так активіст. Ми маємо юридичний статус громадянин. Це – зрозуміло. Є в нас владний статус, який повинен представляти інтереси людей.
Це – депутати, представники сільських, міських, обласних рад, тощо. А громадський активіст – це штучно придуманий статус. Людина не є представником влади, але зголошується виступити посередником між нею та людьми. Наприклад, хоче йти з Андріївим зустрічатися, чи СБУ контролювати, поліцію, чи що заманеться. На цьому статусі виникає величезна кількість спекуляцій. Чому це явище з’явилося? Захід після розпаду Радянського Союзу намагався в нас стимулювати громадянську активність, адже її взагалі не було, через власні фонди. Тоді дуже активним був Сорос та інші фонди. Бажаючи чи не бажаючи цього вони породили цілий клас тих, що називаються грантоїдами. Це для декого вже стало професією: десь покричати, туди піти, сюди піти, пошуміти, написати проект, а за це дають непогані гроші і активність заохочується… Й усе це породило прошарок тієї ж бюрократії, яка в корені не має нічого спільного з громадянською активністю в європейському розумінні цього слова. А влада також почала це використовувати і маніпулювати активістами на свою користь, мовляв, їм платять, а чому б нам їм не заплатити і зробити свою Громадську раду, взяти в неї своїх людей.
Тож як громадянин на громадську активність має право кожен. Та якщо людина хоче мати більший вплив, для цього є ради різних рівнів, хай балотується, власне, це і є політика.
Утім повторюся, що такого поняття як громадський активіст юридично не існує. І його не повинно бути, це – суто маніпуляції. Це йде ще навіть з радянської школи. Хто ініціативний – той був активістом і мав дивитися за іншими.
Або в тюрмі. Там так само.
