На Міжгірщині нищать історичний купол греко-католицької церкви. Влада зайняла мовчазну позицію невтручання
Прикра подія трапилась у селі селі Негровець-Імшадь Міжгірського району.
Історична будівля церкви, що завжди належала греко-католицькій громаді перейшла у власність колишньої православної церкви Московського патріархату.
Із приходом у наш край радянської влади це не було дивиною, адже тоді греко-католицькі церкви нищились, а священиків відправляли у заслання та до в’язниць.
Утім зараз, у часи незалежності, здавалося б, коли кожен із нас має свободу на віросповідання, коли греко-католицька церква нарешті вийшла з підпілля, влада мала б сприяти духовному розквіту Закарпаття, або хоча б не дозволяти нищити історичні цінності людей.
Однак, як не прикро, на Міжгірщині закони не писані.
Про прикрий інцидент повідомили вірники у спільноті «Греко-католицьке Закарпаття».
Цитуємо текст без змін:
«Поки в нашому суспільстві вся увага прикута до виборів нового гаранта нашої держави, з мовчазної згоди людей та бездіяльності влади спостерігаємо сумну картину, яка має місце у нашому краї. А саме: нахабне та брутальне переписування історії та стирання пам’яті та ідентичності в нашому народі, викоріненням історичного зв’язку з попередніми поколіннями. Колишня греко-католицька Св.Миколаївська церква в с.Негровець-Імшадь （зараз належить православній громаді МП）1800-х років будівництва зазнає “перебудови” на свій лад і вподобання, які нав’язують вказівками зверху, заміною куполів та хрестів, не притаманних культурі та традиції Закарпаття. Виникає лише одне питання – чому коли перекривали у 1970 рр з дранки на бляху не рушали хрести, не замінювали, або принаймні за роки Незалежності? До цього часу були добрі, а вже ні? За роки Союзу, коли весь тодішній державний апарат сприяв тому, ніхто не наважувався так робити, а тепер так легко стирається і переписується хід історії… Така була церква в 30-х рр, сучасний вигляд і з такими хрестами буде, лише не знаємо який вигляд буде мати купол», – йдеться у повідомленні.
Також, як повідомили прихожани з Міжгірщини, вони зверталися у всі можливі інстанції, аби майно не нищили. Однак результату ніякого немає. Греко-католицька громада, чка свого часу залишилась без храму взагалі, побудувала собі свою нову церкву, але на території старої, яка наразі належить російській православній церкві поховано мученика за віру. Утім «батюшки» років 10 тому там не дали відслужити панахиду навіть єпископу Мукачівської греко-католицької єпархії Мілану Шашіку.
Тож чому московські попи на Закарпатті хочуть замінити старовинні башти на «золотие купола»? Чи думка людей тут взагалі не враховується? Адже мова йде не про побудову нової церкви, де вони можуть озолотити все, що хочуть, а про грубе втручання у зовнішній вигляд історичної спадщини нашого краю!
