У Кенії наші земляки спробували незвичну страву: рибу, зварену в гарячих сірчаних джерелах
В’ячеслав Кравчук і Олена Садома підкорили Африку.
За 200 днів вони подолали понад 51 тис. км, витратили 7 тис. літрів палива і відвідали по шляху 44 країни, пише ukr.segodnya.ua.
На поїздку їх надихнула історія двох бельгійців, які подорожували по африканському континенту. Розуміючи, що з віком ідею втілити буде складніше, В’ячеслав вирішив її не відкладати. Уже в кінці травня 2018 року діти опинилися в першій на шляху африканській країні Марокко, а в кінці грудня відвідали останню – Єгипет.
Найбільше витрачали на паливо і візи. Найдорожча – в Анголу – обійшлася їм в $ 250. Знайомство з країнами починалося з митниць – їх найчастіше проходили без проблем, але, бувало, і затримувалися на годин шість:
“Одного разу ми були єдиними бажаючими перетнути кордон, але прикордонник просто не пропускав нас без особистого дозволу від начальника”.
В Камеруні за згідно із законом безкоштовний проїзд зажадали плату в 15 євро
Стикалися українці і з корупцією: в Камеруні за згідно із законом безкоштовний проїзд зажадали плату в 15 євро. Після суперечки В’ячеслав запропонував митникам три долари на двох, на що ті розсміялися.
За словами мандрівників, пошукові системи оренди житла виручали рідко – варіантів в маленьких містечках не було зовсім. У таких випадках просто колесили по містам в пошуках нічлігу, орієнтуючись на вивіски.
“Одного разу ми натрапили на добрий будинок з охороною. Там було чисто і охайно. Хотіли заночувати там, але виявилося, що це – будинок мера”, – каже В’ячеслав.
У Кенії українці спробували незвичайне блюдо: рибу, зварену в гарячих сірчаних джерелах.
“Рибу купили у місцевих рибалок за долар, зварилася вона швидко – з сіллю вийшло смачно”.
Майже всюди місцеві жителі ставилися до українців привітно. При цьому про Україну африканці знають мало.
“В основному наших футболістів. Ті, хто постарше, – Андрія Шевченка, молодше – Ярмоленка”.
Перед заїздом в чергову країну варто читати поради від МЗС Британії, Голандії та Америки, наперед вивчаии потенційно небезпечні регіони, прислухатися до порад від тих, хто подорожує в реальному часі та обмінюватися інформацією з іншими мандрівниками по ходу.
