АНОНС. Закарпатець змусив доньку вийти заміж за нелюба, а його коханка облила її кислотою

[Total: 0    Average: 0/5]

Оксана умовляла батька не робити дурниць, бо життя –бумеранг, тож кожен рано чи пізно отримає за заслугами

Обкладинка свіжого номера газети «Неділя Закарпатські новини»

Часом життя готує нам такі сюрпризи, про які ми навіть не підозрюємо. Коли здавалося б, настає безвихідь, несподівано в життя вривається нових подих і приходить усвідомлення того, що справді все, що робиться – на краще, пише газета «Неділя Закарпатські новини».

Оксана Пилипа була єдиною дочкою в родині. Її батько, як і багато хто на Мукачівщині після розпаду Союзу, займався рекетом – грабував у Чехії закарпатців і не тільки. Коли розжився, відкрив у селі перший магазин. Після цього кримінальні справи він закинув і став дуже богобійним. Почав ходити до церкви, бити поклони і щедро носити гроші, аби відмолити гріхи. А їх у нього було дуже багато. Давав навіть кошти на будівництво храмів, встановлював хрести та на великі свята молитися їздив у монастирі.

Доньку виховував суворо. Більше то- го – деспотично. Права голосу не мала ні вона, ні його дружина. Коли Оксана підросла, вивчилася в Ужгороді на економіста. Тоді це була найпрестижніша професія. Думала, що піде в Мукачево працювати у банк. Та не судилося. Як лише дівчина отримала на руки диплом, Микола заявив, що видає доньку заміж.

«А як же кохання?» – крізь сльози питала Оксана. І не безпідставно, бо давно кохала простого заробітчанина, доброго і душевного хлопця з сусіднього села. Але батько про такого зятя навіть чути не хотів, та й боявся, що засидиться донька в дівках, тож вирішив, що видає Оксану заміж за сина священика.

Дмитро був, м’яко кажучи, хуліганом. Зналися вони з Оксаною з дитинства, бо батьки товаришували і не раз ходили в гості один до одного. Утім діти спільної мови не дуже знаходили. Не подобалися ніжній і вразливій дівчині такі грубі і нахабні хлопці, як Дмитро.

Але сльозами зарадити горю вона не могла. На Миколу не діяли ні умовляння, ні ридання. Він що вирішив – те не оскаржував ніхто.

З гіркотою Оксана розповіла Валентину про те, що задумав батько. Хлопець пропонував утекти, обвінчатися і жити в нього, але слухняна дочка на такий крок не наважувалася. Та й вона добре знала, що Микола б її знайшов і під землею. Тож попрощалася з коханим і покірно прийняла вирок – заміжжя з нелюбом.

Весілля молодятам батьки справили велике. На святі гуляло більше 300 людей. Бачили гості смуток в очах нареченої, розуміли, що вона проти волі пішла під вінець, але ніхто не насмілився озвучити здогадки.

Молодій родині батьки одразу ж купили хату в Мукачеві. Микола, звісно, хотів, аби дочка залишилася біля нього. Але новоспечений зять був категорично проти. Він стверджував, що нова сім’я має розпочинати життя сама, подалі від батьків. Тож чоловікові нічого не залишалося, як подарувати Дмитрові з Оксаною власне сімейне гніздечко.

Що ж відбувалося далі? Що стало причиною трагедії? Чим закінчилася ця історія?

Про це та багато-багато іншого читайте у свіжому номері газети «Неділя Закарпатські новини».

Купуйте свіжий номер газети «Неділя Закарпатські новини» у кіосках або передплачуйте на своїй пошті!

У продажу із 1 березня.

zakarpatpost.net

Comments are closed.