Що трапилося на Закарпатті за день? Головні новини та події 8 березня

[Total: 0    Average: 0/5]

День на Закарпатті був багатим на події.

Оксана умовляла батька не робити дурниць, бо життя –бумеранг, тож кожен рано чи пізно отримає за заслугами

Часом життя готує нам такі сюрпризи, про які ми навіть не підозрюємо. Коли здавалося б, настає безвихідь, несподівано в життя вривається нових подих і приходить усвідомлення того, що справді все, що робиться – на краще, пише газета «Неділя Закарпатські новини».

Оксана Пилип була єдиною дочкою в родині. Її батько, як і багато хто на Мукачівщині після розпаду Союзу, займався рекетом – грабував у Чехії закарпатців і не тільки. Коли розжився, відкрив у селі перший магазин. Після цього кримінальні справи він закинув і став дуже богобійним. Почав ходити до церкви, бити поклони і щедро носити гроші, аби відмолити гріхи. А їх у нього було дуже багато. Давав навіть кошти на будівництво храмів, встановлював хрести та на великі свята молитися їздив у монастирі.

Доньку виховував суворо. Більше то- го – деспотично. Права голосу не мала ні вона, ні його дружина. Коли Оксана підросла, вивчилася в Ужгороді на економіста. Тоді це була найпрестижніша професія. Думала, що піде в Мукачево працювати у банк. Та не судилося. Як лише дівчина отримала на руки диплом, Микола заявив, що видає доньку заміж.

«А як же кохання?» – крізь сльози питала Оксана. І не безпідставно, бо давно кохала простого заробітчанина, доброго і душевного хлопця з сусіднього села. Але батько про такого зятя навіть чути не хотів, та й боявся, що засидиться донька в дівках, тож вирішив, що видає Оксану заміж за сина священика.

Історію розповіла газеті «Неділя Закарпатські новини» наша постійна читачка.

В Ужгороді є не лише компотні, але й весняні вулиці і на одній із них жив унікальний собака. Звали його Мухтар. Він був дуже розумним, хоч і безпородним, але походження тут зовсім не має значення.

«Його народила наша собака, що жила у батьків. У неї було двоє цуценят. Одного забрали знайомі, а один залишився в нас. Ріс він дуже допитливим і всюди пхав свого маленького чорного носика. Йому подобалося бавитись із сином, супроводжував його усюди, куди він ішов. Та й характер мав не собачий, а скоріше людський. Шкода лише, що не говорив», – розповіла жінка.

За її словами, Мухтар був схожим на лабрадора, тільки шерсть у нього була не золотистою, а сірою. Та й розміри мав середні, і статуру, як у ретрівера, і таким же був люб’язним та привітним до всіх.

Доступ туристів до замку буде тимчасово обмежено

Цього року за рахунок коштів державного бюджету, отриманих від Європейського Союзу, обласна державна адміністрація планує реалізувати проект «Розвиток інфраструктури у сфері туризму і рекреації Закарпаття шляхом реставрації пам’ятки архітектури національного значення – Невицького замку (перша черга невідкладних робіт)». Загальна сума фінансування проекту складає 10,5 млн грн. за рахунок державного бюджету та понад 0,5 млн – за рахунок місцевого бюджету. Передбачається, що розпорядженням Кабінету Міністрів України проект буде профінансований, як відібраний Комісією Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Найближчим часом облдержадміністрація приступає до реставраційних робіт, перший етап яких передбачає демонтаж аварійної вежі-донжону, яка в будь-який момент може обвалитися.

Про це йдеться на офіційному сайті Геннадія Москаля.

Дезорієнтація на політичній місцевості

На наше покоління випало карколомне прискорення історичного і навіть побутового часу.

Колись можна було прожити ціле життя – і нічого навколо тебе принципово не змінювалося. Зараз же все навпаки. Я народився тоді, коли люди ще писали від руки, обмінювалися листами і вітальними листівками з друзями і родичами, читали паперові книжки і збирали їх цілі бібліотеки. Крім того, збирали кришталь у сервантах, килими на стінах, пише газета «Неділя Закарпатські новини».

Взагалі колекціонування було надзвичайно поширене – від марок і значків у підлітків до картин і антикваріату у грошовитих людей, що було вже більше вкладенням капіталу. Зараз практично усе це (і ще сотні інших прикмет минулого століття) відійшло у небуття. На зміну грамплатівкам прийшли аудіокасети, ті змінилися компакт-дисками, а тепер зникли і вони. Музику качають безпосередньо з Інтернету і слухають на телефонах – втім їх тепер все рідше так називають, бо їх частіше використовують за іншими функціями, ніж говорять по них.

Та й говорити люди практично розучилися. На вулиці прийнято обмінюватися двома-трьома репліками абсолютно ні про що. Щоб почути від співбесідника щось справді цікаве, доводиться чимало попотіти – ледве не прив’язувати його до столу і направляти лампу в обличчя. Час стає все більш божевільним і негуманним. Люди перетворюються просто на додаток до численних електронних гаджетів, аби було кому заряджати і розряджати ті залізяки. У політичному відношення публіка перетворюється на стадо, яке ганяють назад і вперед різні  політтехнологи. Із новими технологіями світ все активніше опановує відверта брехня, створена технікою ілюзорна реальність. Ті, хто ще намагається всупереч усьому думати, просто заскочені цим усім і відчувають, як на очах стирається і без того хитка межа між правдою і оманою.

Українці масово відмовляються від стаціонарних телефонів.

З початку року кількість абонентів скоротилася на 14% у містах. У селах – на 20%, свідчать дані Держстату, пише gazeta.ua

Стаціонарний телефон у містах мають 5,5 млн українських сімей. У селах – ще 660 тис. сімей.

Укртелеком підвищив тарифи на телекомунікаційні послуги з 1 січня 2019 року. У містах абонплата зросла на 9% – з 49,8 грн до 54,28 грн. У селах на 19% – з 45,6 грн до 54,28 грн.

Які шанси у Порошенка? За виборчі гасла він взяв собі поняття не матеріальні, не соціальні блага, а абстрактні – мову, віру… ну і армію, звісно, адже у нас війна. Про це та інше у прес-центрі газети«Неділя Закарпатські новини»ми говорили з політологом із Ужгорода Віктором ПАЩЕНКОМ.

На мою думку, шанси у нього мізерні, але є. Якщо він виграє, що це буде означати? Перемогу абсолютно консервативної частини України, яка не хоче змін. Якщо Зеленський – це поштовх до нового, то Порошенко – це консервація нинішнього стану. Він отримає голоси від тих, що сподіваються на владу і її обожнюють, це чітко видно по його компанії, бо він став проповідником і з Томосом – вперед. Тобто він спирається на найбільш консервативних виборців і на консервативну бюрократію, яка сьогодні при ньому і не хоче втрачати посади й доходи. Скажу про непопулярні речі, але його підтримає  великий соціальний прошарок, який отримує пільги через війну. Вони кажуть: «Дай!» Їм дай землю, дай квартиру, дай посаду, бо вони воювали. А Порошенко це продукує і на це спирається. Колись це обов’язково лусне. А в Порошенка є величезний адмінресурс. Наприклад, щось будується і це виглядає не як підкуп, не як агітація, а як добрі справи. Щодо прямого підкупу. Для когось це – непогані гроші, які дають на агітацію. Але чи спрацює? Можливо. Люди від розчарування також можуть не піти на голосування, а за гроші – підуть. На мою думку, Порошенко – більша небезпека для незалежності, ніж Зеленський у тому розумінні, що консервація влаштовує Путіна, який хоче мати клуб диктаторів. На його смак, влада свята, її чіпати не можна. Тому однаково… чи Порошенко переможе, чи Тимошенко – для Кремля це буде добре. Може Тимошенко ще щось свіжіше принесе в державу, бо в перші місяці почне щось змінювати, але прізвища людей, а не систему. Тож абсолютна більшість нинішньої бюрократії чудово пристосується до неї, а вона їх – до себе. Змінювати вона теж нічого не хоче, їй просто потрібно опанувати потоки та ресурси.

Тому результат президентських виборів буде не в прізвищі переможця, а в тому, яку тенденцію на наступні роки вибере Україна.

Щаслива в сім’ї жінка і успішна реалізована в житті особистість. Чи сумісними є ці поняття?

Жінка – це і мати, яка передає дітям свої знання та спрямовує їх у правильне русло, і охоронець родини, яка підтримує близьких, і творець клімату в сім’ї, що заряджає оточуючих своєю енергетикою. Жінка – це часто натхненник та генератор ідей для чоловіка.

Утім, для багатьох представниць прекрасної половини головним є не лише сімейний затишок, але й можливість самоствердитись у житті, стати фінансово незалежною.

І таких жінок на Закарпатті багато!

Тож уже втретє, газета «Неділя Закарпатські новини» готує унікальний проект про найбільш відомих представниць прекрасної половини  нашого краю «Успішні жінки Закарпаття».

Вражаючий  проект «НЕДІЛІ» у цьому році знову відкриє для закарпатців імена надзвичайно цікавих і успішних представниць різних сфер – як бізнесу, так і політики, науки, мистецтва, освіти та інших галузей, які можуть поділитися з іншими власними секретами свого успіху. Вони ж добре знають, якою є дорога до визнання.

Вже незабаром ви зможете дізнатися, хто вони, найбільш успішні жінки Закарпаття 2019 року.

Замовити рекламу у журналі «Успішні жінки Закарпаття» можна за теефоном: (050) 222-50-50.

Приблизно відсотків 7-10 із усіх розлучень на Закарпатті відбувається через насильство в родинах. Це – не основний відсоток, але все ж досить великий.

Найчастіше б’ють дружин чоловіки, але іноді буває і навпаки. У такому випадку справа з цивільної переноситься в категорію кримінальних і за такими фактами відкриваються окремі провадження. Цікаво, що після побиття розлучається всього 6 відсотків жінок.

Їм або подобаються побої, або вони настільки непристосовані до життя і настільки залежать від чоловіка, що тримаються за нього, як потопаючий за соломинку.

Найбільше домашньої тиранії  фіксується в Хустському та Тячівському районах. Можливо, символічно, але саме в цих районах чоловіки найчастіше їздять на заробітки, а дружини ніде не працюють і чекають копійку від своїх благовірних.

Газета «Неділя Закарпатські новини» продовжує знайомити читачів із екзотичними фруктами, які дегустують наші журналісти, аби передати вам смак та їхні корисні властивості.

Сьогодні ми куштуватимемо жовтий ківі.

Новий сорт вивели в 1992 році в Новій Зеландії . На відміну від традиційних зелених фруктів жовті зовсім не мають їдкого смаку. Вони більш солодкі і зовсім без кислинки. Дечим нагадують суміш ківі з персиком. Фрукт дуже зручно їсти ложкою, розрізавши його навпіл. Колір всередині також жовтий. Шкірка без ворсинок. На дотик – стиглі плоди м’які.

А ще жовтому ківі присвоєно статус супер-фрукта, він займає лідируючі позиції в ТОПі 10-ти найбільш корисних фруктів планети. Ківі є ідеальним джерелом вітамінів С, Е, калію і клітковини. Калорійність жовтих ківі – всього 100 ккал. Вони чудово спалюють жири, покращують травлення і сприяють схудненню. Дієтологи кажуть, що якщо хтось хоче знизити вагу, потрібно з’їдати вранці натще по 2-3 ківі щодня протягом хоча б місяця. Крім того, у жовтому ківі міститься рекордна кількість калію і він дуже корисний для нормальної роботи серця.

zakarpatpost.net

Comments are closed.