Жінка змінилася до невпізнанності, відмовившись від єдиної звички
Аліша МакНейр важила понад 170 кг, коли зрозуміла, що її звички харчування вийшли з-під контролю.
21-річна дівчина щоденно споживала вдвічі більшу за рекомендовану для жінок кількість їжї – по 2000 калорій за раз.
Результатом переїдання Аліши став XXXXL розмір сукні, що призвело до того, що її перестали сприймати однолітки.
Зрештою Аліша з Британської Колумбії (Канада) вирішила змінити свій спосіб життя, бо зрозуміла, що вона має лише два варіанти – почати працювати над собою або померти.
Після того як вона записалася до місцевого тренажерного залу і кинула їсти фаст-фуд, Аліша завела щоденник втрати ваги.
Аліша розповідає: «Я була залежною від їжі. І деколи мені треба було відвідати 5 ресторанів, щоб просто наїстися.
Мені дуже хотілося змінитися, тому що в школі мене часто цькували. Але я не могла дотримуватися ніяких дієт.
Та одного дня (мені тоді було 17 років), коли я випадково ледь не вдавилася газованим напоєм, зрозуміла, що далі – або смерть або зміни.
Я важила понад 170 кг, тому комплексувала, практично не виходила на вулицю.
Я витрачала чотири години на накладання макіяжу, щоб хоч трохи відчути себе краще, але це не працювало.
Я заїдала свої емоції, поки не зрозуміла, що моє майбутнє у моїх руках. Тоді я відважилася на рішучі дії».
Аліша виявила, що її матір теж дуже хвилюється про стан її здоров’я. Коли зміни в дієті Аліши почали давати видимий результат, мати аж засяяла від радості.
Аліша каже: «На даний час я скинула вже 83 кг, що складає половину моєї колишньої маси тіла, і я ніколи не почувала себе краще. Тепер я влізаю в плаття 14 розміру.»
Вона виклала на своїй сторінці в Instagram фото, які крок за кроком відображають, як змінювалася Аліша протягом року інтенсивної роботи над собою.
Вона додає: «Мені було соромно завантажувати свої старі фотографії, але я відчувала, що це необхідно для того, щоб побачити, який довгий шлях я пройшла.
Я хочу, щоб інші люди з великою вагою розуміли, що вдосконалення завжди можливе.
З мене багато знущалися, тож мені відомо, як часом важко побачити світло в кінці тунелю.
Я навіть одного разу в 14 років пішла зі школи через цькування однолітків, які змусили мене повірити, що я негарна, і ніколи нікуди не запрошували.
Зараз я відчуваю себе чудово і рішуче планую стати тренером, щоб допомагати іншим».
