Традиції, що вбивають. Випалений Ужгород і мертві тварини
На Закарпатті існує ряд вбивчих звичаїв і спалювання сухої трави – один із них. Як пожежники, так і екологи щоразу б’ють на сполох, та результат нульовий.
Закарпатці щороку восени і весною відпалюють сухостій, чим спричиняють пожежі гублять диких тварин.
У цьому році рослинність довкола озера Кірпічка підпалювали вже кілька разів. Та й не лише там. Загалом у області подібних екологічних злочинів дуже багато. Крім шкоди довкіллю це ще й дуже негативно впливає на здоров’я самих людей.
Загалом складається враження, що наші земляки одержимі ритуалом спалювання трави, що передається тут із покоління в покоління.
А тим часом з кожним роком зростає сумна статистика різноманітних захворювань: від різноманітних видів алергій до онкології. І люди навіть не усвідомлюють, що вбивають себе самі.
Спалювання трави є причиною загибелі кладок і місць гніздування птахів. Також у вогні можуть загинути і постраждати звірі, плазуни, земноводні, особливо зайці, їжаки та жаби. За сильної трав’яної пожежі гинуть майже всі тварини, які живуть в сухій траві або на поверхні ґрунту.
Утім закарпатців це не спиняє. Чомусь вони свято вірять у те, що траву потрібно спалювати, навіть не розуміючи, для чого саме.
І спинити це, незважаючи на роз’яснювальну роботу, все одно не вдається. Тому таких паліїв варто притягати до відповідальності і карати серйозними штрафами. Інакше це свавілля не спинити.
Тож сумно споглядати почорнілу територію довкола озера і усвідомлювати, що таке ще може повторитись.
