На Закарапатті Мінприроди зобов’яже владу вжити заходів для збереження популяції чорних лелек

[Total: 0    Average: 0/5]

Заступник міністра екології та природних ресурсів України Василь Полуйко переконаний, що  збереження навіть одного виду фауни, навколо якого існує загроза зникнення, має об’єднувати науковців і влади заради збереження унікального біорізноманіття України.

За його словами чорний лелека, ще донедавна був одним з найменш вивчених видів птахів в Україні. Потаємний спосіб життя, низька чисельність виду разом з її нестабільною динамікою та висока вартість подібних досліджень тривалий час не давали змоги розробити дієві заходи з охорони виду, пише menr.gov.ua

«За даними науковців, сьогодні існує реальна загроза істотного скорочення чисельності виду внаслідок кількох основних причин. Насамперед, це спосіб ведення лісового господарства, який на практиці не передбачає збереження місць гніздування рідкісних видів, серед них і чорного лелеки, навіть у гніздовий сезон. Крім того негативний вплив має зростання антропогенного навантаження на лісові масиви (збирання грибів і ягід), особливо в розпал гніздового періоду. Не сприяє розвитку виду і  зменшення кількості старих дерев, на яких лелека може влаштовувати гнізда»,- зазначив заступник Міністра.

Він також підкреслив,  що незважаючи на високий охоронний статус, визнаний міжнародними угодами та на національному рівні, практична охорона виду в Україні майже не проводилася. І це  призвело великою мірою до наслідків, які ми сьогодні маємо.

«Саме тому Мінприроди, спільно із великою науковців   розробило  План дій  щодо збереження чорного лелеки. Цей план, в якому передбачено заходи із збереження птаха, визначено виконавців цих заходів та терміни їх виконання, затверджено  відповідним наказом Мінприроди», – підкреслив Василь Полуйко.

Варто відзначити, що його  створення ініціювали  орнітологи Державного природознавчого музею Національної академії наук України та Західноукраїнського орнітологічного товариства завдяки підтримці фонду «Ciconia» (Ліхтенштейн).

Крім того, План дій підтримано науковою спільнотою (Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена, Інститут екології Карпат та ін.), установами природно-заповідного фонду України (Рівненський та Поліський природні заповідники, Шацький, Галицький національні природні парки та ін.), низкою регіональних та місцевих природоохоронних громадських організацій (Львівський клуб орнітологів).

За словами міністра, реалізовуватися План будуть  державні та місцеві органи влади – Закарпатської, Вінницької, Волинської, Житомирської, Івано-Франківської, Київської, Львівської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької, Чернігівської облдержадміністрації спільно із Держлісагентством, НАН України, установи природно-заповідного фонду України.

За словами Міністра, реалізація Плану забезпечить організацію на державному рівні співпраці та координації природоохоронних заходів, спрямованих на збереження чорного лелеки.

Зокрема, буде  проведено моніторинг стану збереження чорного лелеки в Україні, здійснено, створено охоронні ділянки в місцях гніздування чорного лелеки, облаштування штучних гніздівель, оптимізацію лісокористування та гідрологічного режиму в місцях гніздування чорного лелеки, створення мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду, природоохоронних територій міжнародного значення для збереження чорного лелеки;

Передбачено навіть розведення в неволі, реабілітацію та випуск у природу чорного лелеки.

За словами міністра, вищезазначені заходи сприятимуть збереженню і відновленню популяції чорного лелеки в європейському та світовому вимірах, істотному зменшенню, а за можливості – повному усуненню негативних факторів, які існують для цього виду в Україні.

Довідково:

Чорний лелека належить до видів, які найсуворіше охороняються актами на законодавчому рівні. Цей вид занесений у Додаток ІІ та Резолюції 6 (1998) Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція), Додаток ІІ Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннська конвенція), додаток ІІ Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів (AEWA), у Додаток ІІ Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES). В Україні вид занесений до Червоної книги України (2009) зі статусом «рідкісний».

План дій відповідає зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції, у тому числі міжнародно-правовим, та законодавству ЄС, оскільки він спрямований на впровадження положень Директиви 2009/147/ЄС про збереження диких птахів. Наближення до неї вимагають положення додатка ХХХ Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Україна зобов’язана наблизити національне законодавство до зазначеної Директиви упродовж чотирьох років після набрання чинності Угоди про асоціацію. Заходами додатка ХХХ Угоди про асоціацію передбачено: запровадити зберігаючи захисні заходи для захисту мігруючих видів.

У світі чорний лелека поширений значно ширше, ніж білий – у всій лісовій зоні Євразії. Зимує в Африці між Сахарою та екватором, а також у Індії та на південному сході Китаю. Не має і вузьких міграційних шляхів, часто перелітає над Середземним морем. В цілому налічується близько 20 тис. гніздових пар чорного лелеки. В Україні гніздиться близько 1 тис. пар, з яких у Карпатах – близько 200 пар і на Поліссі – близько 800.

В Україні чітко виділяються дві популяції чорного лелеки: карпатська і поліська. Вказані популяції мають відмінності в особливостях екології, темпах приросту, динаміці чисельності та інших показниках.

Незважаючи на значне поширення: від Піренейського півострова до Приморського краю, чорний лелека всюди є нечисленним або рідкісним. Перші повідомлення про скорочення чисельності виду та зникнення його з деяких європейських країн сягають середини XVIII століття. До 1930-х років західна межа ареалу змістилася до Центральної Європи. Проте, з початку ХХ століття почався ріст чисельності і відновлення ареалу виду, епіцентром якого, ймовірно, була Східна Пруссія. Зменшення чисельності і скорочення ареалу на території сучасної України розпочалося з початку ХХ століття з південних і східних регіонів. Цей процес відбувався до 1960-х років, а з 1970-х уже помітний ріст чисельності і відновлення ареалу, який триває до сьогодні.

Проте, динаміка чисельності популяцій чорного лелеки в Українських Карпатах і на Поліссі є нестабільною. Роки зростання чисельності гніздової популяції чергуються з роками її значного падіння, що, насамперед, пов’язано з фактором турбування і несприятливими кліматичними умовами.

 

Comments are closed.