Вибори на Закарпатті: що було, що буде і хто хоче взяти реванш

[Total: 0    Average: 0/5]
Чому тут була найнижча явка і як можуть здивувати електоральні симпатії крайньої західної області України

На виборах Президента України Закарпаття країну здивувало. По-перше — рекордно низькою явкою, яка не дотягла навіть до 47%, і поки що це такий собі історичний закарпатський антирекорд. По-друге — перемогою на виборах Володимира Зеленського (за нього віддали голоси 38% тих, хто таки ходив на дільниці, тож Закарпаття – серед 5 регіонів, де вибори з найбільшим відривом виграв Володимир Зеленський. А більшість же сприймає Закарпаття як найзахіднішу область, відтак, очікує результатів вияву електоральних настроїв як, скажімо, у сусідньому Львові чи Франківську. А тим часом у чинного Президента Петра Порошенка в області відсоток голосів маже в чотири рази менший, ніж у Зеленського — це 11% (в середньому Порошенка підтримали понад 50,5 тисячі закарпатців, найбільше – на окрузі №68 в Ужгороді), пишу Укрінформ.

Однак регіональні експерти переконують: ні у першому, ні в другому випадку дивуватися не варто. Бо на Закарпатті явка завжди низька, і також завжди цей регіон голосує інакше, ніж західні області: тут електоральні настрої ближчі до центру країни.

ЯК 21 КВІТНЯ ПРОГОЛОСУЮТЬ ЗАРОБІТЧАНИ?

Той факт, що на цьогорічних виборах Закарпаття встановило антирекорд з явки, Укрінформу прокоментував ще в день виборів Дмитро Тужанський – аналітик, керівник закарпатського осередку КВУ. От коли об 11-й годині говорили про 10% явки, потім о 15-й — про 29%. Тужанський назвав три причини такої низької явки закарпатців на цих виборах: критичний рівень заробітчанства, неувага до регіону від кандидатів у президенти та провальна робота їхніх штабів в області.

Дмитро Тужанський
Дмитро Тужанський

З цими факторами можна погоджуватися, а можна ні (наприклад, кажуть, що не тільки до Закарпаття така неувага: кандидатам, прямо скажемо, не до регіонів узагалі, тим більше — віддалених від центру; в цій виборчій гонці були області, куди навіть Порошенко з агітацією не доїхав, а на Закарпатті ж він у березні таки побував).

Але хай там як, до кінця дня виборів 31 березня стало зрозуміло, що Закарпаття цей антирекорд з явки таки встановило: проголосувало 47% виборців.

Через кілька днів після першого туру виборів спілкуємося з кількома іншими аналітиками на Закарпатті й запитуємо – в чому ж причина такої неявки, і чи варто очікувати більшої мобілізації у другому турі 21 квітня?

Віктор Пащенко
Віктор Пащенко

– Явка виборців на Закарпатті, в принципі, завжди була найменшою по країні, – каже Віктор Пащенко, директор Закарпатського інституту політичних досліджень. – Це, насамперед, відбувається через велику кількість заробітчан. Але парадокс цих виборів – у тому, що наприклад, в Ужгороді вони показали високу явку: я не пам’ятаю, аби явка в Ужгороді складала 58%, тут показник не доходив навіть до 50%. А от на периферії закарпатці на вибори справді масово не прийшли, – сказав він.

– Щодо явки закарпатців на виборах, то вона здивувала, – каже політолог, доктор історичних наук Ігор Тодоров. – Тут важко пояснити, чи це прояв закарпатської ментальності, чи просто не бажання брати участь у тому, що відбувається — чи це щось на кшталт “якось воно буде”, чи діє ще пострадянський синдром — “від мене нічого не залежить, краще займуся справами по ґаздівству”.

Єдиний висновок, який із цього треба зробити, каже Тодоров, – те, що така ситуація з явкою дає певну перспективу на мобілізацію електорату для обох учасників перегонів у другому турі. Як це зробити – вже зовсім інше питання. У мене є сумніви, що на закарпатців подіють патріотичні гасла. Думаю, тут потрібен стриманий, поміркований оптимізм.

– Щодо явки на виборах 31 березня, – каже політолог Михайло Шелемба, – дивна ситуація, попри те, що вона на Закарпатті традиційно низька. Я би не звалював усе на фактор заробітчанства, бо він існував і в 2014 році, але явка була більшою. Можливо, варто взяти до уваги фактор багатонаціональності (найнижча явка на цих виборах зафіксована на 73 окрузі, де голосувала угорська нацменшина, там, до речі, – найнижчий показник у чинного Президента, позаяк угорці заявляли, що не підтримують нікого з кандидатів на виборах, ну, й під час виборів були заяви, що вони не уміють читати по-українськи, а бюлетені не перекладені, відтак їм складно голосувати). Треба узяти для загальної картини ще й те, що на Закарпатті є цілі окремі села, де не голосують за релігійними переконаннями. Все у сукупності й дало ту картину, що ми побачили.

Спрацювало також те, що у цих виборах не були зацікавлені певні політичні лідери в краї, мається на увазі Віктор Балога та його партія.

Чи можна змінити явку в другому турі? Не думаю, що вона зміниться докорінно, але передбачаю, що цифра буде більшою: 21 квітня припадає на Вербну неділю, на цю пору додому перед Великоднем повернуться заробітчани, тому виборців буде однозначно більше, інше питання — як вони голосуватимуть?

ПРИ СВОЇХ РЕСУРСАХ НА ЗАКАРПАТТІ БОЙКО НАБРАВ МІЗЕР

І це звісно питання, бо у першому турі закарпатці масово підтримали шоумена Володимира Зеленського, на другому місці тут — Юлія Тимошенко, у Петра Порошенка – третє місце – 11, 39%. Високий показник у таких кандидатів як Юрій Бойко та Ігор Смешко.

Такий розклад недивний, кажуть регіональні аналітики: Закарпаття, хоча й є крайньою західною областю, завжди голосувало інакше, ніж сусідні області. Результати виборів у цій області завжди схожі на ті, що дає центр країни. А цього разу закарпатські результати виборів навіть ближчі до східних областей — через високий відсоток у проросійських кандидатів, наприклад, Бойка.

– Для мене ця картина була цілком очікувана, — каже Віктор Пащенко, – це підтвердження соціологічних замірів, це вибори, які підтвердили, що соціологія — реальна наука, яка відображає тенденції. Закарпаття на виборах давало завжди картину, яка є по Україні, цього разу результат був навіть ближчим до показників східних областей. Це за рахунок того, що вибори не відбувалися на окупованих територіях, якби голосував Донецьк та Луганськ, відсоток проросійських кандидатів загалом по країні був би вищий, і Закарпаття традиційно вже виглядало б, як центральна Україна.

А те, що ця картина, яку дало Закарпаття, не збігається з очікуваннями патріотів – то це просто очікування від закарпатців не ті, вони узяті з фейсбучної реальності. А насправді це не так.

Свого часу Янукович мав на Закарпатті 25%, тут діють міцні зв’язки з Росією, тут досі є міцна мережа, створена ще в 90-х роках суперпопулярною тоді СПДУо. Результат Бойка та Вілкула, відтак, – просто гарна робота штабів, які опираються на місцевий ґрунт. Більше того, якщо дивитися на їхні фінансові та медійні ресурси, то Бойко набрав мізер. Він мав набрати більше, враховуючи позиції церкви МП в області, – каже Пащенко.

Якщо бути об’єктивним, то результат Порошенка на Закарпатті відповідає об’єктивній реальності. Який рівень авторитетності Москаля як представника Порошенка в краї? Низький. Це фестивальний генерал, якого не сприймають серйозно. Який рівень підтримки владних інститутів на Закарпатті? Низький. Тут не зникає риторика про те, що Київ не звертає на край потрібної і достатньої уваги. То звідки має бути авторитет у Порошенка? Крім усього, проти нього на Закарпатті зіграв ще й фактор євробляхерів — кілька відсотків це потягнуло точно, – каже Віктор Пащенко.

Ігор Тодоров, оцінюючи процент Порошенка на Закарпатті, також пояснює його невисоку підтримку проекцією на політику Геннадія Москаля.

— У нас в області часом складається дуже суперечлива ситуація: в країні існує уряд, який активно займається питаннями реформи місцевого самоврядування, а в області, з іншого боку, йде відверте гальмування цієї реформи саме з боку органу державної влади — ОДА. Хоча теоретично вони мали би діяти в одному напрямі. Навіть недавній візит президента до Закарпаття, в цілому, вдалий, мав окремі неприємні елементи під час виступу на площі в Ужгороді з вириванням портретів із рук активістів. Ну, це ж усе пишеться на камери, і це працює проти президента. Також проти Порошенка спрацювало те, що на Закарпатті, як і загалом в Україні, популярна думка, що у всьому, що є поганого в країні, винен Порошенко. Це суто популістське змішування повноважень президента, і скочування до тези – “цар у всьому винен”. Саме цим було обумовлене голосування за кота в мішку, який уникає будь-яких заяв: кожен, хто проти Порошенка, бачить у його супротивнику свої сподівання. У цьому сенсі Україна — у світовому тренді, а десь навіть і попереду, бо таких випадків у президентській кампанії ще не було в демократичних країнах.

ЧИ БУДЕ ПОВЕРНЕННЯ БАЛОГИ?

Після оголошення результатів першого туру одіозний закарпатський політик Віктор Балога виказав солідарність із Володимиром Зеленським. Це був звичайний пост на Фейсбуці, яких Віктор Іванович пише багато, але на Закарпатті вже на повну говорять про реванш Балоги.

– Чи може відбутися реванш Балоги в тому сенсі, що він захоче знову стати губернатором — навряд, – каже Віктор Пащенко. – Політичний феномен Балоги у тому, що в нього суперова інтуїція. Він типовий закарпатець, який бачить, куди все йде — тому зараз відкрито підтримує Зеленського, закликав закарпатців голосувати проти Порошенка, і це вплине на результати другого туру виборів в області. Чи цікавить Балогу посада губернатора? Складно сказати. Втім, у нього є два молоді сини — Андрій, мер Мукачева, уже публічна людина, політик, доволі успішний, якого, до речі, порівнюють із Зеленським: мовляв, молодий, не надто обізнаний у політиці, але став успішним мером і підняв своє місто.

Упродовж двох останніх днів на Закарпатті в соцмережах і місцевих ЗМІ обговорювалася можливість призначення на посаду губернатора брата Віктора Балоги Івана, але у штабі Зеленського в Ужгороді ці чутки спростували.

Михайло Шелебма каже, що неофіційна заява Балоги щодо підтримки Зеленського ще не означає, що в команді Зе її приймуть.

– Відверто — варіацій багато, але не думаю що Зе команда піде на такі заяви щодо Закарпаття до виборів. Розмови навколо цього — це щось подібне до того, що було з Тимошенко, а у підсумку ми отримали заперечення. Не годиться псувати імідж нових і позасистемних старими та системними. Досить того, що у їхній команді вже є Портнов та Лукаш.

Ну, а те, що в області будуть розігрувати різні карти у випадку зміни Президента, то це безперечно. І гра, очевидно, вже почалася — вона загостриться під час парламентських виборів. Слід очікувати активізації різних політичних сил в області, які будуть забезпечувати рейтинг та антирейтинг чинному президенту.

Ігор Тодоров наголошує, що Закарпаття в цьому сенсі не стане винятком із загальної картини в країні.

– Вважаю, що на Закарпатті наразі варто готуватися до загострення давнього конфлікту “Балога-Москаль”. А загалом, існує загальноукраїнська перспектива до збільшення хаосу. Це, до речі, те, чого добивається Росія. Перемога Зеленського спровокує зростання цього хаосу. Але очевидно також і те, що патріотична меншість не буде миритися з можливими проколами президентської, – каже Ігор Тодоров.

І запевняє, що на цьому тлі локальні війни місцевих політиків виглядатимуть дуже м’яко.

Тетяна Когутич

zakarpatpost.net

Прокоментуй!
(Обов’язково)
(Обов’язково, не публікується)