Чи багато на Закарпатті випадків віртуального шахрайства
Шахрайства… Наші читачі зіштовхуються найчастіше із цим видом злочинів. Віртуальні неіснуючі магазини, шахраї, які ошукують покупців. Чи багато звернень з такого приводу?
Про це та інше у прес-центрі газети «Неділя Закарпатські новини» ми говорили з начальником відділу протидії кіберзлочинам у Закарпатській області Карпатського Управління Департаменту кіберполіції Національної поліції України Михайлом ТАНЧИНЦЕМ.
– Людина купує товар в іншої, перекинула кошти – товар не прийшов. Як кваліфікувати дії зловмисника? Як шахрайство. Кримінальний Кодекс написано у 2001 році, коли питання шахрайства стосувалося конкретно потерпілого і злочинця, які знаходилися в одному місті. Місцем злочину законодавець визначив місце заволодіння коштами. Тепер, коли є Інтернет, злочинець може знаходитися в Кіровограді, а потерпілий в Ужгороді. Тобто якщо шахрай зняв кошти у своєму місті і це було доведено, матеріали провадження знаходитимуться там, а не в Ужгороді. І це стосується всіх слідчих дій. Притягувати людину до відповідальності повинні не ми, а працівники місцевої поліції, яким ми маємо передати свою частину матеріалів справи. Злочинці цим користуються. І через це оперативно відреагувати на злочин не можна. Як усе відбувається? Приходить потерпілий, пише заяву, ми по факту не знаємо, де знаходиться злочинець. Далі відкривається кримінальне провадження, ми звертаємося до суду з проханням, аби нам відкрили банківську таємницю до бази даних, таємницю пересування по базовим станціям мобільних операторів. Тільки після цього можна з’ясувати, де людина знаходиться і вчиняти стосовно неї певні процесуальні дії. На це потрібен час. Мало того, коли стало відомо, скажімо, що потерплій знаходиться в Ужгороді, а матеріали провадження потрібно передавати у Дніпро, це теж затягує процес. А злочинець протягом цього часу може вчинити ще ряд злочинів. Крім того, не завжди люди звертаються із письмовими заявами, тож визначити відсоток потерпілих статистично важко. Тому ми проводимо профілактичну роботу, розповідаємо про моделі шахрайських дій і про те, як від них вберегтися. Зараз перерахунок коштів на картковий рахунок за неіснуючий товар не є поширеним явищем. Якщо людина й переказує кошти, то таку суму, яку їй не шкода, бо вона розуміє ризики. Тож цей вид злочину відходить у тінь, про такі правопорушення далеко не всі заявляють через те, що існує стереотип, нібито й так тією, наприклад, сотнею гривень ніхто займатись не буде. Насправді це не так.
Про це та багато-багато іншого читайте у свіжому номері газети «Неділя Закарпатські новини».
Купуйте свіжий номер газети «Неділя Закарпатські новини» у кіосках або передплачуйте на своїй пошті!
У продажу із 5 квітня.
