Скоро в закарпатських лікарнях з’являться клоуни
Сміхотерапію застосовують вже у багатьох українських лікарнях
У світі при лікарнях та хоспісах клоуни працюють уже більше 30 років. У Європі це звична практика. Там, а ще у Австралії, Новій Зеландії, США, Канаді, Ізраїлі клоуни входять до штату медичних закладів уже більше 15 років, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
Уперше веселі розмальовані чоловічки прийшли в лікарні Нью-Йорка 1986 року. В Україні на волонтерських засадах такий рух розпочався у 2010 році. Спочатку приїздили люди, які бажали подарувати радість іншим, із-за кордону і працювали такі клоуни лише в Києві, але згодом рух розрісся і нині є чимало благодійних організацій, які розважають стареньких у будинках перестарілих, у хоспісах, дітей у лікарнях і у Львові, Одесі, Дніпрі, Рівному, і в інших містах України.
Цими днями журналіст газети «Неділя Закарпатські новини» дізнався гарну новину. Невдовзі лікарняні клоуни будуть і на Закарпатті. Про це йому розповів відомий мультимільйонер, бізнесмен та письменник Гарік Корогодський.
Зустріч проходила у п’яти-зірковому готелі Hilton Kyiv.
Тож, за словами Гаріка, він планує об’єднати усі волонтерські рухи, які є нині в Україні і які займаються сміхотерапією для хворих різного віку, у одну велику всеукраїнську організацію, аби клоуни-лікарі були у всіх медичних установах.
«Буде організація, що куруватиме цей волонтерський рух, – зазначив він. – Люди, які помирають, після відвідування клоуна практично розквітають. У лікарнях діти, які плачуть він процедур, від того, що знесилені хворобою, після зустрічі з веселими героями починають сміятися. І таке розчулює до сліз. Ми повинні робити добро».
До речі, Гарік Корогодський проводив у готелі семінар для успішних підприємців, гроші за продаж квитків із якого було спрямовано на благочинність. Тож газета «Неділя Закарпатські новини» та сайт zakarpatpost.net, представники яких були учасниками події, також долучилися до доброї справи.
А лікарняні клоуни справді потрібні Закарпаттю. Для хворих вони є і лікарями, і психологами, і можуть стати просто співбесідниками, адже декому навіть немає з ким поговорити. Дехто з хворих навіть ніколи не покине лікарняну палату, а такі незвичні візити є способом зняття стресу для людини, роблять життя цікавішим і дарують надію. Вони не дають ліків, але лікують сміхом. Тим більше що кожен із нас навіть у дорослому віці десь у глибині душі залишається дитиною.
Володимир ЗАКАРПАТСЬКИЙ, газета «Неділя Закарпатські новини», ексклюзивно для zakarpatpost.net
