Що трапилося на Закарпатті за день? Головні новини та події 14 квітня

[Total: 0    Average: 0/5]

День на Закарпатті був багатим на події.

Нині в Ужгороді такий наплив туристів, що біля сакур яблуку ніде впасти. Аби сфотографуватися біля японських вишень, потрібно займати чергу. І не лише в центрі міста.

Біля сакур також з’явилися художники. Зокрема, діти з Луцька приїхали малювати квітучі дерева і відчути неповторність української Японії.

Творчі ужгородці також нині взялись за пензлі.

На набережній Незалежності учні міських шкіл натхненно зображували гілки диво-вишень.

Антон малював вперше. За словами хлопчика, йому дуже цікаво. Він неабияк старався, аби передати колорит рідного Ужгорода. І йому це вдалося.

Кожен із дітей зміг побачити сакури по-своєму. Усі вони кажуть, що роблять у художній світ лише перші кроки, та обіцяють вдосконалюватись.

Приємно, що цвітіння сакур їх надихає і що нині місто стало центром справжнього паломництва до японських вишень.

Закарпатські силачі мірялися силами.

Про це повідомляє на своїй сторінці у соцмережі голова Перечинської ОТГ Іван Погоріляк.

“Сьогодні в Перечинській ОТГ проходили змагання з пауерліфтингу за кубок Закарпатської області. Спортсмени змагалися у вправі жим лежачи та класичний жим.

Загальнокомандну перемогу здобули силачі з Хуста, друге місце в збірної команди Перечинської ОТГ, третє в мукачівців, – йдеться у повідомленні. – Наша команда лише на одне очко відстала від чемпіонів, здобувши багато індивідуальних призових місць у своїх категоріях. За це велика подяка спортсмену, депутату, тренеру – Ярославу Ситару, котрий і запалює любов до цього виду спорту в молоді. Сьогодні в нашій команді поряд із досвідченими спортсменами виступало багато молоді, що вказує на правильний підхід до справи спортивного клубу “Сила” с. Зарічево.

Кажуть, що на Закарпатті немає села, де б не було босоркані. Є вони і в містах, тільки там їх звуть екстрасенсами. Не всі вони роблять зло і наводять страшні чари та забирають здоров’я в інших. Сьогодні ми поговоримо про народних цілителів – тих, що лікують людей.

Обкладинка свіжого номера газети «Неділя Закарпатські новини»

Отже, у прес-центрі газети «Неділя Закарпатські новини» під час наших «Недільних бесід» етнограф, дослідник демонології  і народної магії Закарпаття Василь КОРОЛЬ розповів про дивовижні карпатські трави, народну медицину, замовляння на здоров’я та багато іншого.

– Досі кажуть: «Не заговорюй мені зуби». Що це значить? Чи дійсно на зуби читали замовляння?

– Загалом багато приказок у нашій мові походять від магічних дій наших предків, пов’язаних зі світоглядними віруваннями. Для прикладу, візьмемо вираз «Маю на тебе зуба». У основі фрази є те, що люди вірили в можливість нанесення певної шкоди через волосся, нігті, зуби, частини одягу  опонента, які були в наявності у того, хто хотів заподіяти лихо. Для цього робили спеціальну фігурку, що мала людську подобу, яку на Закарпатті називали тіп. Як мені розповідали, брали щось із одежі, бажано натільну сорочку, штани, потім з них крутили ляльку, схожу на людину, висотою десь півметра, її прив’язували на осику чи на тополю, читаючи спеціальне замовляння – і так на людину наводили негативний вплив, тобто, «потинали». Були варіанти, за словами інформаторів, коли ляльку ліпили з глини, її підвішували до димаря так само із замовлянням, наприклад, аби завадити одружитися, аби людина сохла, як сохне глина тощо. Або ще брали якусь тварину, скажімо, жабу, її нарікали ім’ям того, на кого хотіли навести зло, прив’язували до неї щось із тієї людини, наприклад, стрічку якусь, волосся, нитки, й могли жабу проколювати голками й підвішувати в комен. Таким чином така імітативна магія мала, як вірили закарпатці, дати бажаний негативний ефект.

Хоч собаки та кішки є найпопулярнішими домашніми улюбленцями, але, виявляється, найактивніше торгують не ними.

Як розповіли у газеті «Закарпатські оголошення», найчастіше закарпатці продають кіз та корів, а також телят.

Деякі власники пропонують цапів.

Дехто намагається знайти нових господарів навіть коням.

А от милих кішечок чомусь найчастіше дарують.

Собак продають нечасто, серед порід, що у тренді – вівчарки, мальтійська болонка, московська сторожева, лайка, шпіц померанський.

Ужгород продовжує приваблювати туристів.

Зараз,  як повідомляв zakarpatpost.net, почалося цвітіння сакур і до міста масово їдуть гості.

Але крім них  у столиці Закарпаття квітує більше 20 тисяч тюльпанів.

Ужгород справді можна назвати містом тюльпанів, адже турецькі квіти тут квітують навіть на деревах, щоправда, на тюльпанових.

Якщо у 2016 році в обласному центрі Закарпаття було висаджено 4 тисячі тюльпанів, у 2017 – 12 тисяч, то разаз їхня  кількість просто вражає.

От і задаються тепер питанням гості: Ужгород – українська столиця сакур чи місто тюльпанів?

Михайло ТАНЧИНЕЦЬ розповів про кібератаки, крадіжки коштів із карток наших земляків та віртуальне кохання

Поширення протиправного контенту в Інтернеті, атаки хакерів, різні види шахрайства із виманюванням грошей через платіжні картки… Зараз у віртуальному просторі скоюється чимало злочинів. І виявляє їх, попереджає та розкриває саме кіберполіція. Що ж це за спецпідрозділ? Чим ще він займається? Як захистися закарпатцям від невидимих злочинців? Про це та інше у прес-центрі газети «Неділя Закарпатські новини» під час наших «Недільних бесід» ми говорили з начальником відділу протидії кіберзлочинам у Закарпатській області Карпатського Управління Департаменту кіберполіції Національної поліції України Михайлом ТАНЧИНЦЕМ.

14 лютого, на день закоханих, у домашньої улюблениці журналістки газети «Неділя Закарпатські новини» з’явилися на світ чотири песика німецької вівчарки. На жаль, один з них невдовзі помер, але інші троє милих пухнастиків ростуть, кожен день навчаються чомусь  новому та бавляться між собою, пише газета «Неділя Закарпатські новини».

Ще коли вони були сліпими, малюки чомусь любили йти спати на газету «Неділя Закарпатські новини», хоча їхнє велике «ліжечко» було застеленим спеціальною м’якою та приємною на дотик  матерією. Напевно, газета їм подобалася з народження, адже діяла на них заспокійливо. Звичайно, усе  це звучить дивно, але в нас є підтвердження – близько п’яти десятків фотографій.

Справа в тому, що газету хазяйка розстеляла  їм спочатку лише у якості експерименту, але згодом побачила, що малятам вона дуже до вподоби, тож почала регулярно приносити у собачий будиночок «Неділю». І результат, на подив, був завжди одним і тим же. Цуценята повзли на запах паперу, простягалися  і засинали.

Потім, коли вони почали пити не лише материнське молоко, але й їсти сухі корми, ґаздиня навчила їх визбирувати їжу саме з газети. І тепер, коли ця трійця бачить «Неділю», простелену посеред їхньої кімнати, одразу сідає біля неї і чекає, коли їм перепаде щось смачненьке. До речі, вони вже розуміють команди: «Сидіти», «Фу», «Чекати» та інші.

Ужгородські сакури розквітли на всю красу. Рожеві кучеряві бутони звідусіль оточені любителями фотографій. Чи не біля кожного дерева хтось влаштовує фотосесії.

Туристів у місті стільки, що очі розбігаються. Незважаючи на те, що тури до сакурової столиці України є найдорожчими з усіх весняних в Україні, охочих помилуватися цвітінням японських вишень дуже багато.

Стільки туристів у місті ще не було. Вони всюди – на набережних, в історичній частині, у сакуровому районі Галагов біля столітніх дерев, навіть біля багатоповерхівок, де висаджено ці дивовижні насадження, а також біля приватних подвір’їв.

Соцмережі переповнені світлинами Ужгорода. Гості вихваляються вдалими знімками та селфі з сакурами.

Це, безумовно, тішить, адже свідчить про те, що наш край став туристично привабливим і що наші японські вишні справді у тренді.

Баба Анця – жінка–вогонь. Та й чоловіків вона любить. Щоправда, про любощі сильної статі вона вже давно забула. Але особливо тепер, навесні, коли прокидаються і природа, і любов у людських серцях, захотілося старій згадати молодість, тож почала вона залицятися до діда, загравати з ним, пише газета «Неділя Закарпатські новини».

Аби діяти більш хитро, вирішила порадитися з невісткою, розпитати, як вона зваблює свого чоловіка, тобто її сина.

«Слухай, дитинко, хочу з тобов поговорити», – звернулась вона до невістки, що традиційно увечері після роботи сідала читати газету «Неділя Закарпатські новини».

Молода жінка ліниво відірвалася від читання улюбленої газети і трохи невдоволено подивилася на стару. Але та нічого й не помітила і продовжила:

«А твуй чулувік регулярно ісполняє супружеский довг?»

«Но як вам казати, мамко. Ісполняє. Хоть і не дуже регулярно, айбо то в постели штось чинит, то грошима дає».

«Як ото грошима?» – здивувалася баба.

 zakarpatpost.net

Прокоментуй!
(Обов’язково)
(Обов’язково, не публікується)