Як закарпатцям правильно вживати найсмердючіший у світі фрукт

[Total: 0    Average: 0/5]

Газета «Неділя Закарпатські новини» продовжує  вражати та знайомити закарпатців із незвичними фруктами. Зараз на ринках та в магазинах їх дуже багато. Утім є один такий, що особливо привертає увагу.  Схожий він на великого колючого їжачка. Ось саме це «чудо природи» носить незвичайну назву – дуріан.

Привозять його із Тайланду, а коштує один такий екзот 4 тисячі гривень.

На сьогоднішні відомо про 34 види дуріана, щоправда, не всі вони придатні для вживання. Їстівними вважаються лише 9. У більшості випадків вони наділені настільки неприємним запахом, що плоди не можна проносити в літак, громадський транспорт, готелі та в громадські місця.

Дуріан має або круглу, або довгасту форму, досягає в діаметрі до 20 сантиметрів. Поверхня плоду покрита великими щільними шипами. Насправді вони не для краси, а для захисту від тварин. Фрукт  досить великий, може важити до 8-9 кілограмів. Забарвлення в нього світло-зелене або жовте.

Усередині екзота знаходиться їстівна м’якоть, яка може бути будь-якою на колір (починаючи від білого і закінчуючи ніжно-рожевими тонами). Розрізавши плід, в ньому можна побачити 5 відділів, приблизно однакових за розмірами. В одному з них дозріває насіння, а решта заповнені їстівною м’якоттю.

Зараз на батьківщині плоду саме почався період його дозрівання, який триватиме до вересня. Через особливий запах у багатьох плід викликає огиду. Але насправді він дуже багатий корисними елементами та вітамінами.

Пояснити появу специфічного аромату можна тим, що в складі дуріана міститься сірчана кислота. Розрізавши фрукт, відбувається її взаємодія з киснем і окислення. Неприємні відчуття приходять не відразу, має пройти кілька хвилин. Запах дуріана порівнюють з чим завгодно, наприклад, з запахом каналізації, брудних шкарпеток або тухлою рибою. Але після з’їденого шматочка фрукта не буде неприємного запаху в роті.

На смак дуріан нагадує сирно-горіхову суміш або варену цибулю. Одні, спробувавши його, отримують таке захоплення, що готові їсти його постійно, для інших бажання подальшої дегустації пропадає після першого ж разу. Однозначно можна сказати тільки те, що залишити байдужим дуріан не зможе нікого.

У країнах Південно-Східної Азії місцеві жителі про фрукт кажуть, що дуріан – це пекло зовні і рай всередині. Сира м’якоть стиглих плодів вважається там делікатесом. Дуріан їдять як сирим, так використовують для приготування варення, морозива і цукерок. Насіння плоду для азіатів є улюбленою  приправою. В Індонезії з м’якоті дуріана готують соус з м’ятою, який їдять з рисом. У вигляді консервів плоди екзота  експортуються на Близький Схід і в Європу. У Таїланді, де на честь цього незвичного фрукта навіть влаштовують ярмарки,  з нього і з гарбузового насіння готують густу пасту, яка довго зберігається і застосовується як прянощі. На острові Ява дуріан прийнято вживати як добавку до морозива, попередньо нарізавши тонкими скибочками і вмочивши їх в цукрі. Дуріан там смажать в кокосовій олії зі спеціями і подають як гарнір до м’яса або самостійну страву.

Іван ДУХНОВИЧ, газета «Неділя Закарпатські новини», ексклюзивно для zakarpatpost.net

Коментування вимкнено