АНОНС. Жінки та алкоголь зробили першим жебраком міста знатного ужгородця
За що циганка Ілдіка прокляла Іштвана Робака
Жебраки для Ужгорода – не щось нове, вони були в нас давно, навіть чотири століття тому. Виявляється, ця професія для столиці Закарпаття певною мірою навіть історична, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
Як відомо із письмових джерел, перший офіційний жебрак у місті був зареєстрований ще в 1600-х роках. Збереглося навіть його ім’я і місце проживання.
Звали жебрака Іштван, а от прізвище одні пишуть як Робар, інші – як Робак. Жив він на вулиці Духновича.
«У ХVІІ столітті, коли серед десяти вулиць міста вперше згадується і ця, яку називають Вовняною (Духновича). Свою назву вона отримала від знаменитих ужгородських ярмарків, які традиційно, ще в чехословацький період, проводились саме у цій частині міста», – пояснює Йосип Кобаль у своїй книзі «Ужгород відомий і невідомий». – Проживали тут переважно ремісники, але також і багато міщан дворянського походження. Серед жителів можемо згадати Іштвана Молнара, який служив архітектором при замку, Міхая Косоні – гончара, вдову Папа Добуша, двоє синів якої повинні були служити в замку трубачами, як і колись їхній батько, але, оскільки грати на трубі вони не вміли, то виконували фізичну роботу, і нарешті єдиного офіційно зафіксованого ужгородського жебрака Іштвана Робака».
Тож ким був цей загадковий чоловік?
За словами голови фахівців туристичного супроводу Олександра Шершуна, у середні віки жебрак був чимось на кшталт теперішнього пенсіонера. Тобто якщо людина вірою й правдою відслужила феодалу, єпископу чи королю, їй офіційно дозволялося просити милостиню. Дозвіл на жебрацтво сприймався як пенсія. Для всіх інших, хто не мав такого дозволу, жебрацтво було заборонено.
Тож де він міг просити милостиню?
Про це та багато-багато іншого читайте у свіжому номері газети «Неділя Закарпатські новини».
Купуйте свіжий номер газети «Неділя Закарпатські новини» у кіосках або передплачуйте на своїй пошті!
У продажу із 19 квітня.
