Що трапилося на Закарпатті за день? Головні новини та події 25 квітня
День на Закарпатті був багатим на події.
Чистий (Великий) четвер – один з найважливіших днів Страсного тижня перед святом Великодня.
Якщо брати першооснову з Біблії, то Чистий четвер є першим з трьох днів, які ще називають “Велике тридення” в християнстві, пише 24tv.ua.
Саме у четвер Ісус Христос встановив Таїнство Євхаристії на Таємній Вечері, а також був заарештований первосвящениками та засланний у темницю.
Чистий четвер: прикмети і традиції
Краса та здоров’я
Недарма ж Чистий четвер вважають одним з найважливіших днів Страсного тижня. Багато століть тому наші предки чекали на цей день, щоб здійснити різні обряди, які зміцнювали сімейний добробут та здоров’я всіх членів родини на цілий рік.
Цей день було прийнято починати з купання ще до сходу сонця, а процес фізичного очищення супроводжувався різними обрядами: від обрізань волосся дівчат і хлопців до різних закликань та пісень.
Перед Мукачевом знімальна група побувала в Ужгороді.
Про це розповів і поділився світлинами директор мукачівського замку Михайло Белеканич, пише Mukachevo.net
За його словами знімальна група “Страсті за ревізором” прийшла відзняти кілька кадрів у мукачівському замку та його музеї. Ці кадри потрібні їм для ефіру програми, аби показати красу міста Мукачева.
“Зараз у місті знаходиться знімальна група програми “Ревізор”, а частина цієї команди, саме “Страсті за ревізором” відвідала замок Паланок. Вони прогулялись замком, подивились музеї. За їхніми словами їм все сподобалось, також їм подобається, як наші люди в Закарпатті відносяться до знімальних груп. Тому все добре, позитивно”, – розповів Михайло Белеканич.
24 квітня о 23:57 до Служби порятунку «101» повідомили про пожежу в житловому будинку, що на вул. Акації в с. Балажер Берегівського району.
Про це повідомляє УДСНС в Закарпатській області.
Про загорання повідомили стурбовані односельці, які помітили, що з будинку йде дим та видно полум’я.
За викликом прибули бійці ДСНС 12-ї державної пожежно-рятувальної частини м. Берегово та добровільна церковна пожежна команда с. Дерцен Мукачівского району.
Спільними зусиллями пожежу було локалізовано о 01:09, а через 50 хвилин її повністю ліквідували. На місці події працювало 17 вогнеборців та дві автоцистерни.
Під час гасіння всередині однієї із кімнат, яка й була осередком загорання, рятувальники виявили тіло півторарічного хлопчика.
2 000 чорнобривців змінили сьогодні на транспортному колі Богдана Хмельницького в Ужгороді тюльпани, які вже відквітували.
Про це повідомила Ужгородська міська рада.
На цю ж зелену зону додали і кани. Ближчим часом висаджуватимуть літні квіти – бегонії, сальвії, агератум, лобелії, чорнобривці, кани – і на інших клумбах та квітниках у місті.
За підрахунками біологів, у столиці Закарпаття зараз цвітуть більше 7 тисяч сакур. Жодне місто України не може похвалитися такою кількістю цих екзотичних дерев.
«Класичні сакури з махровими квітками, які, власне, і приваблюють до Ужгорода найбільшу кількість туристів, були висаджені при будівництві району ґалаґов у 20-30-ті роки ХХ ст. Можна сказати, що історія сакур у нашому краї почалась саме тоді.
Частина з цих посадок збереглась і до цих пір, відповідно вік цих дерев сягає 100 років. Найстарші сакури Ужгорода можна побачити в районі саду Лаудона на вулицях Ракоці та Бращайків. Як показав час, сакури чудово акліматизувались в умовах міста Ужгорода і є достатньо добре пристосованими до місцевих ґрунтових та кліматичних умов. Як результат – сьогодні не одні сакури створюють неповторний барвистий весняний шарм нашого міста. Справжньою окрасою вулиць стали також квітучі яблуні Недзвецького, сливи Піссарда, глоди, мигдаль трилопатевий, церцис європейський (Юдине дерево), рожеві квіти останнього розвиваються безпосередньо на гілках, дивовижні тюльпанові дерева та магнолії (представлені кількома видами та формами), павловнії, фіолетово-сині «свічки» суцвіть яких в умовах південного Ужгорода складають конкуренцію каштановому цвіту. Ці декоративні породи дерев сьогодні поширені не тільки в центральній частині міста, лінійні та групові посадки їх зустрічаються в різних мікрорайонах та на окраїнах», – каже декан біологічного факультету УжНУ Ярослава Гасинець.
Зараз на Пасху до церкви йдуть навіть ті, хто не дотримується ніяких канонів. Великодня служба для сучасних закарпатців – це своєрідний спосіб трохи вирватися з віртуальної реальності, на людей подивитись і себе показати.
Звісно, дехто йде до храму, щоб помолитись, але не всі. Є й такі, хто йде до храму, щоб виконати певні ритуали. І це не якісь ворожки, а звичайні закарпатці, які просто є дуже забобонними.
Наприклад, злодії вірять, що коли з писанкою за пазухою вистояти службу, красти можна й далі. Протягом року поліція їх точно не зловить.
А щоб у хаті водилися гроші, до церкви треба йти всією сім’єю, а після служби – поквапитись додому. За повір’ям, якщо прийти раніше сусіда, то буде щастити, у домі буде достаток. Відтак ґаздиня має всіх домочадців нагодувати, а залишки паски накришити у годівниці птахам.
Як закарпатські нардепи голосували за закон про мову. Надто активними вони не були. “За” проголосували тільки Р.Горват, І.Крулько та В.Лунченко. “Утримались” І.Балога та В.Балога. М. Ланьо не голосував. В.Петьовка, Л.Брензович та П.Балога взагалі були відсутніми.
Нагадаємо, що сьогодні народні депутати ухвалили закон № 5670-д “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, який почали розглядати у другому читанні ще 28 лютого.
За це рішення проголосували 278 парламентарів.
Закон закріплює, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська – і вона обов’язкова для органів державної влади і публічних сфер на всій території держави.
Публічне приниження чи зневажання української мови буде підставою для притягнення до юридичної відповідальності.
