Прощавай, Гено! Чи, може, до наступного побачення?
У нього тут не було ні кумів, ні сватів, ні шовгорів, ні інших родичів, тож міг діяти більш неупереджено і об’єктивно, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
Геннадій Москаль подав Президенту Петру Порошенку заяву про звільнення з посади голови Закарпатської ОДА за власним бажанням. Він працював на Закарпатті не лише ці 4 роки. Раніше він очолював обласну поліцію тож його другому пришестю більшість людей у краї зраділи.
Тоді люди вірили, що він прийде і наведе порядок, покарає всіх винних, вибудує нову паралель влади і зробить багато для процвітання області.
Частково зберіагти симпатії людей Геннадію Москалю вдається досі. Він дійсно має дуже гострий язик, вміє влучно і цікаво висловлюватись, а це допомагає підтриманню позитивного іміджу. Крім того, він залишився впливовим політиком у розрізі всієї держави, його часто кликали виступати на центральні телеканали, він виступав експертом із питань, пов’язаних із Донбасом, оскільки свого часу працював і на Луганщині.
А ще Москаль уміє гарно матюкатися. Нецензурна лексика закарпатцям таки подобається, адже його не раз цитували у соцмережах. Завдяки конфлікту із Супрун рейтинг, що вже падав у екс-очільника ОДА, знову стрімко зріс.
Також Москаля любили і поважали угорці. Він навіть намагався щось говорити по-їхньому. Хоча це виходило дуже смішно, але викликало повагу. Белькотів він щось і на закарпатській говірці. Тож розростанню міжнаціонального конфлікту у області він таки запобіг. Хоча Росія через агентів намагалася розхитати ситуацію, підбурюючи спочатку русинів, а далі «взявшись» за угорців Згадаймо підпал офісу КМКС в Ужгороді, побиті автівки у Берегові і багато іншого. З чийого «благословення» це робилося, стало відомо вже незабаром і нині точно знаємо, що до справи доклалася рука Кремля.
Багато шуму було також, коли Москаль видав розпорядження про заборону балаклав у області під час громадських зібрань. Але згодом ця проблема якось відпала сама собою.
Впливовість Геннадія Геннадійовича була і в тому, що він був активним учасником місцевих фестивалів. Москаль охоче відвідував усі свята в області і його туди, на відміну від попередніх губернаторів, завжди кликали, вважалося за честь, коли він приїжджав.
Як бачимо, цей чиновник все ж користувався любов’ю закарпатців. Крім того, він демонстрував простоту, не їздив із понтами, як це роблять часто самі ж наші земляки на крутих тачках, виходив до людей, відкрито з ними спілкувався, ходив один Ужгородом, міг зайти в кафе випити кави. Загалом діяв, майже як європейські політики, хоча за віком немолодий і застав радянський бюрократичний механізм, тож йому добре відомо, як влада відгороджується парками від народу.
А ще він казав у вічі всім те, що думає, і йому було нахчати, хто що про це скаже, чи вплине його поведінка на імідж.
Але все ж останнім часом він все більше добирав слова й намагався так часто не «світитися», бував деколи агресивним… Та усе ж симпатики в нього залишилися.
Загалом Геннадій Геннадійович, можливо, зберіг би ще більш позитивний імідж у області і його відставку оплакувало б куди більше закарпатців, якби не його дружба з лісниками. На жаль, лісових злочинів у нашому краї дуже багато. Місцеві про них знають. Одні з вирубками борються. Інші їх прикривають. Результату, як бачимо, ніякого… ліси винищуються, а лісовозами дороги розбиваються.
До речі, про дороги. У Закарпатті було багато протестів саме через їхній поганий стан, через фірми, що виграли тендери на ремонт. Тут рейтинг Москаля також впав. Хоча, якщо чесно, стільки доріг, як за останні роки, не ремонтувалося ніколи. Інше питання, що роботи проводилися часто неякісно, а цієї весни ми добре бачили суцільне бездоріжжя на відрізку між Мукачевом і Хустом.
Закидали Москалю і те, що він перешкоджає об’єднанню громад. І це – правда. Він дійсно гальмував процеси децентралізації, тому наразі Закарпаття має найменше ОТГ в Україні, хоча ті, що є, без його підпису також не утворилися б і вони показують хороші результати роботи.
Загалом більшість закарпатців переконані, що Москаль сам по собі – непогана людина, але в нього нікудишня команда. Крім того, він дійсно багато в чому навів у області порядок. Його слухали, його боялися, до його думки прислухалися, його вважали авторитетним.
Раніше після відставки ні в одного губернатора не залишалося стільки прихильників, хоча всі вони були закарпатцями, а Геннадій Геннадійович – ні. Чужого в нас прийняли більше за свого, ніж корінних мешканців області. Можливо, тут свою роль зіграв закарпатський менталітет і те, що в нього тут не було ні кумів, ні сватів, ні шовгорів, ні інших родичів, тож міг діяти більш неупереджено і об’єктивно.
Звісно, багато чого робив Москаль, як кажуть, на показуху, але ж це вже не такий і смертельний гріх. Так діють і його опоненти. Він не конфліктував із пресою, не тиснув на журналістів, навпаки – намагався дружити навіть із тими, хто його критикував.
Чи буде й наступний голова Закарпатської ОДА таким? Невідомо. Але у будь-якому разі хочеться, аби він був не просто не гіршим, а кращим. Адже наша область – найбільш віддалена від Києва, а на наші проблеми там звертають найменше уваги. Тож саме сильна особистість, сильний керівник, сильний політик може покращити як економічне, так і соціальне становище Закарпаття.
Іван ДУХНОВИЧ, газета «Неділя Закарпатські новини», ексклюзивно для zakarpatpost.net
