Поїзди, що курсують між Києвом та Закарпаттям набагато кращі за надані Угорщиною Інтерсіті
На роботу залізниці часто нарікають як у соцмережах, так і в газетах та на телебаченні. Справді, проблеми є. Однак казати, що все так безнадійно, також не можна. Залізничне сполучення Закарпаття з Києвом досить погане, є достатня кількість поїздів, щоправда, деколи важко купити квитки, бо вагонів не вистачає. А в яких умовах яких їдуть наші земляки до Києва та повертаються зі столиці додому? – пише газета «Неділя Закарпатські новини».
Саме це і вирішила дослідити газета «Неділя Закарпатські новини».
Вивчити цінову політику поїздів сполученням Ужгород-Київ може будь-хто. На сайті можна й замовити на потрібну дату квиток, і дізнатися про всі ціни. А вони відрізняються, залежно від дня. Наприклад, на один і той же поїзд, у купе в одному й тому ж вагоні у один день квиток може коштувати 400 гривень, а у інший – 600. Це вже давно не новина. Ціни також залежать від затребуваності по сезонам. Коли потік пасажирів дуже великий, «Укрзалізниця» дає або додаткові вагони, або вводить додаткові рейси.
Порівняно з повітряним сполученням, враховуючи, що аеропорт «Ужгород» нарешті частково запрацював, вартість залізничних квитків набагато дешевша. Крім того, у поїзді можна поспати, можна лягти і просто відпочити. Це є однією з переваг і перед автобусами. Однак недоліком є більш тривалий час поїздки.
При цьому ціни на квитки до столиці стартують від 129 гривень за плацкартне місце (можна сказати майже безкоштовно, бо це приблизна вартість маршрутки з Ужгорода до Тячева). Є також за 154 гривні, за 215. Щоправда, плацкартні місця є навіть не у всіх поїздах.
Навіть якість звичайних купе та СВ, або люксів у потягах різниться, але це регламентується вартістю проїзду. Однак у купейному вагоні можна спокійно доїхати до Києва навіть за 290 гривень (приблизна вартість маршрутки з Ужгорода до Рахова). Найдешевші квитки на поїзд «Ужгород-Лисичанськ». Найдорожчі – на «81 Десна» та «Ужгород-Київ Пасажирський».
Отже, купейні квитки варіюються в межах від 290 до 843 гривень. Ми знайшли квитки і по 776, і по 708, і по 673, і по 552, і по 333 гривні. Дизайн у цих вагонах також може бути дуже різним. Саме з найдешевшими з них найбільше пов’язано скандалів про те, що взимку вікна розбиті, що двері не закриваються, що столи хитаються. У купейних вагонах поїздів, у яких вартість проїзду вища, подібних проблем немає. Звісно, не завжди вдається купити квиток на той чи інший поїзд, але вибір, якщо чесно, є.
Інше питання – місця люкс. Тут теж ціни дуже різняться. Найдешевший квиток у купе класу люкс можна купити за 622 гривні, практично як і за звичайне купе в іншому поїзді. Найдорожчий – 2 027 гривень. Є й за 1 853, і за 1 679, і за 1 587, і за 1 319 гривень. Утім люксові купе є досить комфортні. Є й з телевізорами, і з умивальниками, і з усім сервісом. Вагони нові і гарні. На вікнах опускаються жалюзі, на столиках є мінеральна вода, білизна нова, кожен пасажир має два махрові рушники, приємні на дотик, простирадло, по дві подушки, теплі ковдри, ліжко обтягнуте шкірою, зручне. У купе багато дзеркал, світло і затишно, є розетки, світильники, можна працювати з ноутбуком. Крім того, воно розраховане всього на двох пасажирів, а часто навіть таланить їхати одному.
Тому не можна нарікати, що в усіх поїздах, у всіх вагонах умови погані і взагалі що залізничне сполучення в нас дуже погане. Є дійсно хороші варіанти подорожувати в пристойних умовах.
Інше питання – Інтерсіті, яке давно обіцяють Закарпаттю. Після відкриття Бескидського тунелю про нього говорилося багато, але, як згодом стало відомо, тут є ряд технічних складнощів, через які запуск досі відтерміновується. Застарілі залізничні колії потребують ремонту. Це стало відомо під час експериментальних тестових випробувань Інтерсіті «Ужгород-Львів». А закарпатські обласні депутати, які дуже люблять писати різні звернення до уряду, Кабміну та президента, чомусь це питання зовсім не контролюють. Тож наразі навіть сама реалізація проекту під загрозою.
Але тим часом у нас почали запускатися рейси до країн Європи. Це – вже діючий Інтерсіті «Мукачево-Будапешт» та «Мукачево-Кошіце», що планується запустити незабаром. Звичайно, те, що відправлення відбувається не з Ужгорода є дуже незручним нюансом, але залізничники кажуть, що будувати євроколію до Ужгорода було дорого, а до Мукачева вона чомусь уже була. Тут від самого початку проекту були недопрацювання, адже міжнародні рейси повинні відправлятися в дорогу тільки з обласного центру.
Крім того, поїзд «Мукачево-Будапешт», що робить дві зупинки – у Чопі за Захоні, наданий угорською стороною, не є сучасним, як наприклад Інтерсіті «Київ-Львів» та аналогічні поїзди в межах України. Вигляд у тепловоза зовсім не новий, він взагалі нагадує радянський потяг. Ці поїзди складаються всього з декількох малесеньких застарілих вагонів, менших за наші, ніби щось старе непотрібне відправили десь на Закарпаття. При тому що більшість поїздів українського виробництва, що курсують між Києвом та Ужгородом новіші та сучасніші.
А загалом ситуація з залізничними поїздками далеко не така вже й погана, як її часто описують.
Але тут, як кажуть: які гроші – така і дорога.
Іван ДУХНОВИЧ, газета «Неділя Закарпатські новини», ексклюзивно для zakarpatpost.net
