Скільки м’яса на зарплату можуть купити українці
У квітні українці на середню зарплату могли купити менше м’ясних продуктів, ніж у січні. Водночас купівельна спроможність пенсіонерів за цей час трохи зросла.
“Взяли середню заробітну плату по країні за даними Держстату за грудень 2018-го – 10 573 гривень і за березень 2019-го – 10 237 гривень. Порівнювали зарплату з цінами на м’ясо на початок січня й кінець квітня 2019 року за даними власного моніторингу. Також порівняли середню пенсію на 1 січня 2019-го – 2648 гривень і на 1 квітня – 2943 гривень”, – написав у Facebook директор асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, інформує gazeta.ua
За його словами, у пенсіонерів купівельна спроможність зросла через підвищення середніх виплат у першому кварталі на 11%. Водночас середня зарплата українців за цей час зменшилася на 3%.
Так, на середню зарплату у січні українці могли купити 144 кг мороженої риби. У квітні – 136 кг. Пенсіонер на початку року міг дозволити собі 36 кг риби, у квітні – 39 кг.
Така ж ситуація з вареною ковбасою. Купівельна спроможність працюючих упала з 112 до 107 кг. А пенсіонерів зросла з 28 до 31 кг.
“У січні за середню зарплату можна було придбати 121 кілограм сала. У квітні – 116. На пенсію громадяни у квітні купували 33 кілограми. А у січні – 30 кілограмів”, – рахує експерт.
Курячої тушки пенсіонери у січні могли купити 47 кг, у квітні – 51 кг. Купівельна спроможність працюючих впала з 186 до 179 кг.
На початок року працівник міг придбати 87 кг свинини, на кінець квітня – 84 кг. Пенсіонер у січні міг дозволити собі 22 кг свинини, у квітні – 24 кг.
Купівельна спроможність працівників у курятині впала з 102 до 99 кг. Пенсіонерів навпаки зросла – з 26 до 29 кг.
Середньої зарплати у квітні вистачало на 77 кг яловичини. У січні – 79 кг. За пенсію у квітні можна було купити 22 кг яловичини. У січні – 20 кг.
“Кожного року у грудні бачимо найбільший показник середньої зарплати, який потім різко зменшується у січні. До рівня попереднього року середня плата по країні повертається в кращому випадку в липні, а іноді тільки в жовтні. Високий грудневий показник є предметом гордощів уряду. Однак потім бачимо падіння реальної купівельної спроможності працюючих протягом багатьох місяців. Крім того, маємо рахувати дійсно середній заробіток, а для цього необхідно відкидати найвищі зарплати, як, наприклад, у голови НАК “Нафтогазу” Андрія Коболєва та найнижчі. Тоді з’ясується, що середній показник є нижчим, ніж ми про це знаємо, на 20-30%”, – пояснює Олексій Дорошенко.
