АНОНС. Що робили Божа Мати та Вічний жид у Мукачеві
Якір біля північного транспортного мосту у Мукачеві відомий не лише місцевим. Його бачили майже всі, хто хоча б раз побував у місті над Латорицею, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
Утім чому і як було встановлено символ судноплавства на березі карпатської гірської річки?
Одні кажуть, що знайдено було металеве пристосування для утримання судна будівельниками на дні Латориці під час будівництва мосту, інші – що під час розчищення русла.
Коли саме це сталося – не знає ніхто. Старожили запевняють, що раніше Латориця була судноплавною великою рікою і нею плавали кораблі, які доставляли нашим пращурам рибу, виловлену в Дунаї, та інший крам. Також Латорицею плавали купці та торговці, адже раніше водні шляхи були найбільш безпечними, а водний транспорт – найдешевшим.
А ще говорять, що мукачівці завжди були відважними і несхитними, тож якщо, на їхню думку, судно могло бути небезпечним, могли на нього напасти, незалежно від того, хто плив на кораблі.
Про це навіть існує легенда. За оповідкою, долина, на якій нині простягнулося сучасне Мукачево, завжди була дуже родючою, тому охочих захопити цю ділянку повсякчас було дуже багато. Однак підкорити собі гордих місцевих слов’ян не вдавалося майже нікому. Але якось на наші землі напали татари. Боронитися людям не було чим і нападники багатьох наших жінок та дівчат забрали в полон, чоловіків повбивали, будинки поспалювали, майно забрали, а деякі поселення взагалі стерли з лиця землі.
Але мукачівці здаватися не хотіли. Вони знали, що боронити територію марно, бо сили не рівні, тому скористалися хитрістю. Підготували для незваних гостей кілька кораблів і прийшли здаватися. При цьому зустрічали кочівників найкращі дівчата. Вони сказали хану, що давно на нього чекали, адже їм відомо про його велич і славу, тож з радістю готові підкоритись такому правителю і їм буде за честь віддано служити йому, а на знак подяки запросили усе військо загарбників оглянути майбутні володіння на суднах. Татари повірили слов’янським красуням і вже тішились, яких вродливих коханок матимуть. Але як тільки вони зійшли на кораблі, чоловіки підпалили весь флот. Рятуватися нападників не було можливості. Тих, хто хотів доплисти до берега і вистрибував у воду, лучники розстрілювали, інші ж згоріли заживо. Таким чином Мукачево врятувало не лише своє місто, але й інші поселення, які ще не знищили на той час кочівники. На знак цієї події якір корабля, на якому загинув хан, виловили з річкового дна і встановили на березі, аби він був нагадуванням нащадкам про волелюбний та нескорений норов охоронців карпатського краю.
Які ще легенди існують на цю тему? Де правда, а де вигадка?
Про це та багато-багато іншого читайте у свіжому номері газети «Неділя Закарпатські новини».
Купуйте свіжий номер газети «Неділя Закарпатські новини» у кіосках або передплачуйте на своїй пошті!
У продажу із 28 червня.
