Яка користь Закарпаттю від обласних депутатів і чому їх так багато
Хто-хто, а обласні депутати є справжнісінькими рекордсменами! Ні, не в кількості прийнятих для розвитку регіону успішних рішень, а за чисельністю звернень до Уряду та Кабінету Міністрів.
Наші місцеві слуги народу дуже люблять листуватися. Видно, соцмереж для цього їм мало, тож вони придумують різні інші способи звернутися до вищого за себе керівництва. Утім спроби їхні часто дуже недолугі і навіть смішні.
От, для прикладу, нещодавно депутати Закарпатської обласної ради ухвалили звернення до Зеленського з проханням направити «Закон про функціонування української мови як державної» до Конституційного суду.
Просто не вкладається у здоровий глузд їхня поведінка. Ніби вони живуть на іншій планеті, а не в Україні. Невже вони працюють проти свого ж народу, проти держави, у якій живуть?
«Це звернення до президента Володимира Зеленського, щоб він розглянув можливість направлення закону про функціонування української мови як державної до Конституційного суду. Чому? Тому що є думка, що цим законом звужуються права нацменшин, а Конституцією це прямо заборонено. Якщо Конституційний суд вирішить, що це правильно, ми не будемо мати ніяких зауважень», – прокоментував це звернення голова облради.
А ще закарпатські депутати також не так давно зверталися до уряду Росії з проханням звільнити моряків, що теж виглядає дуже смішно. Невже вони думають, що якщо Путін не послухав главу Європейських держав, то для нього буде важливою думка депутатів із далекого для нього Закарпаття.
Ганебним також виглядало прохання до «Укрзалізниці» про запуск до Ужгорода Інтерсіті. Адже на два місяці раніше таке звернення адресували керівництву львів’яни. Чому, цікаво, мешканці сусідньої області турбуються про закарпатців більше, ніж наші рідні депутати.
Також вони неодноразово зверталися до Гройсмана з проханням дати грошей на ремонт доріг.
Але правильно просити – це мистецтво, а цього робити, очевидно, вони таки не вміють. Бо якщо просять правильно, а не перетворюються на прохачів милостині, то прохання виконують. Як, наприклад, на Львівщині, де обласні депутати та парламентарі діють чітко, злагоджено, ефективно, що видно з результатів.
Наші ж усю свою каденцію майже лише те й роблять, що просять та листуються. А чому, цікаво, вони не направили ні президенту, ні уряду жодного звернення з проханням зупинити вирубку лісів? А чому не просили продовжити протипаводкову програму і відновити фінансування на будівництво дамб, знаючи, що наш край весь час підтоплює?
Крім того, доволі застаріло виконують свої обов’язки їхні прес-служби, які, складається враження, працюють проти своїх керівників, розсилаючи ЗМІ повідомлення, у яких просто нахвалюється влада. Такі тексти не привертають увагу читачів, а навпаки – відштовхують їх від газети чи сайту.
Та й загалом, як обласних, так і районних, міських, сільських депутатів у нас дуже багато… як і парламентарів. І їхню кількість давно пора скоротити…. Тим більше що користі від більшості, як кажуть, як із козла молока.
