Як виростити винну ягоду на Закарпатті
Інжир звичайний, відомий також як смоква, смоківниця, винна ягода, фігове дерево, – субтропічне листопадне дерево, що досягає висоти 12 м. Поширене в країнах Середземномор’я та на Близькому Сході. В умовах теплого клімату інжир дає два-три врожаї за сезон – влітку і восени. Але і в тих регіонах, де взимку мінусові температури, він може дати урожай солодких фіг. Основна умова – правильно вибране місце і належний догляд. Що потрібно знати, аби ласувати інжиром із власного саду? Про це «Господарським порадам» розповів Анатолій Ядрець із селища Вилок, що на Закарпатті. Чоловік уже відомий читачам нашої газети своїми садово-городніми експериментами. На невеликій ділянці у нього плодоносять мяо-мяо (тибетська малина), ки- тайські фініки, рогаті африканські огірки і, звичайно ж, інжир.
Як садити?
– Найкраще садити інжир восени до заморозків (відразу можна і вкрити), бажано далеко від протягів. Інжиру потрібно багато сонця, тому вибирайте найбільш сонячне місце, менш доступне вітрам, краще з південного боку будинку, – розповідає Анатолій Ядрець. – Для нашої місцевості підходять кущі інжиру, не дерева. Потрібно викопати траншею 30-40 см глибиною, шириною 60-70 см. Потім в траншеї викопують лунки для посадки розміром приблизно 40x40x40 см. У траншеї зручніше вкривати інжир на зиму. Щоб на перших порах забезпечити саджанці хорошим живленням, землю з лунок змішують з перегноєм (можна з компостом) і піском у співвідношенні 1:2:1. Саджанець садять під нахилом на південь приблизно 40-50 градусів, бажано далеко від протягів. Біля рослини вкопують кілька стовпчиків для підв’язки.
Кущ інжиру зазвичай складається з чотирьох-п’яти гілок. Після посадки в процесі росту біля основи саджанця утворюється поросль. Восени залишають зазвичай два-три пагони для нових гілок, інші видаляють. Вирощувати інжир кущем вигідно, бо коли гілка стає великою і її важко приховати, восени її можна спиляти. Але до цього часу потрібно готувати з порослі нову. Оптимальна кількість плодоносних гілок, яким три роки і більше, – чотири-п’ять, а три-чотири потрібні для заміни.
– Цвіте інжир вже в перший рік посадки, але плоди не визрівають, – додає Анатолій. – Перший повноцінний інжир можна отримати на другий рік.
Урожай збирають тільки тоді, коли плоди повністю дозріють. Робіть це дуже акуратно, тому що стиглі плоди дуже м’які.
Як доглядати?
– Після посадки рослина повинна вкоренитися, для цього її потрібно поливати помірно два рази в тиждень, – пояснює садівник. – Після вкорінення полив здійснюється раз на 7-10 днів. Прищипуйте молоді пагони, залишаючи до чотирьох добре розвинених гілок близько 40-50 см. Коли будете видаляти сухі пагони, стежте за тим, щоб видаляти їх повністю – «пеньків» бути не повинно.
Анатолій радить обрізати фігове дерево в два прийоми. Восени видаляють ті гілки, які будуть заважати при укритті і які не можна пригнути.
Навесні після відкриття інжиру обрізають пошкоджені, підгнилі гілки. Потім інжир піднімають від землі і гілки рівномірно розподіляють, підв’язуючи до опори.
– Вкривати інжир на зиму досить трудомістке заняття, – зазначає господар. – Та оскільки кущі знаходяться в поглибленні, досить відв’язати їх від стовпчика – і вони самі попадають в підготовлену яму. Залишається тільки присипати землею. Зверху куща 10-15 см землі цілком достатньо. У теплу зиму з надлишком вологи, щоб не допустити випрівання гілок, зверху куща можна покласти старий шифер або лист заліза. Укриття треба споруджувати в теплу суху погоду на початку листопада, навіть якщо листя ще не опало. Відкривають інжир навесні, коли мине загроза заморозків, у суху погоду.
– До речі, останніми роками інжир досить часто на Закарпатті вимерзає: то зимові морози пошкодять, то квітневі приморозки завдадуть неприємностей. Підмерзлі гілки обов’язково слід видаляти. Роблять це, відрізаючи невеликі частини деревини зверху. Якщо зріз сухий – укорочують ще на кілька сантиметрів. І роблять це до тих пір, поки на зрізі не з’явиться молочний сік, – радить садівник.
За його словами, якщо інжир все-таки потрапив вод морози і надземна частина повністю вимерзла, не варто панікувати. Навесні зі сплячих бруньок на коренях виростуть нові пагони. За сезон вони піднімуться до півтора метрів і навіть встигнуть зав’язати плоди. Ось така жага до життя у цієї рослини.
Особливості плодоношення
Як пояснює Анатолій, на місці квіток з’являються супліддя, які з часом набувають грушоподібної форми, збільшуються в розмірі і фарбуються в колір зрілого інжиру. У різних сортів колір плодів різний. Він може бути жовтий, жовто-зелений, темно-синій, фіолетовий або чорний. Саме ці смачні супліддя ми називаємо урожаєм інжиру. Усередині соковитих плодів зібрано безліч плодів – горішків, які є насінням інжиру.
– Багато сортів інжиру плодоносять двічі на рік. Перший урожай таких сортів називають бребу (або колод). Бребу з’являється восени і визріває навесні-влітку наступного року. Плоди можна побачити на задерев’янілих пагонах минулого сезону під новими листям, – пояснює чоловік. – Основний урожай зріє в пазухах листків на зелених пагонах поточного сезону. У жарких регіонах обидва врожаї інжиру прекрасно визрівають: Бребу до початку – середині літа, а основний урожай – до кінця літа – середині осені. У більш холодних регіонах, ніж наш, навіть при вирощуванні інжиру в теплицях бребу часто просто не встигає визрівати, чому має посередній смак, та й затримує дозрівання основного врожаю. Багато садівників практикують обривання плодів бребу, таким чином прискорюючи дозрівання основного врожаю інжиру.
Якщо літо прохолодне, то визрівати основний урожай не встигає, тому деякі садівники практикують збереження бребу взимку, щоб отримати урожай інжиру влітку наступного сезону.
Чим корисний і як їсти
Про корисні властивості плодів смоковниці знали ще в давнину. Вона зміцнює кістки, виводить токсини з організму і заповнює життєві сили. Заліза в інжирі більше, ніж в яблуках, тому він корисний для людей з залізодефіцитом. Калій, що міститься в інжирі, зміцнює серце і судини, розріджує кров, допомагає при тахікардії, гіпертонії. Цей плід добре впливає на нервову систему людини, усуває стрес та проблеми зі сном. Цей плід із молоком застосовують для лікування кашлю. А кашка з подрібнених плодів загоює рани.
Інжир їдять свіжим, сушеним, консервованим. З плодів варять варення і джем. Свіжі ягоди мають солодкуватий і ніжний смак. Деякі їдять інжир прямо зі шкіркою, але якщо ви купили його на ринку, а не виростили в своєму городі – краще шкірку знімати. Для сушіння більше підходять світлі плоди із золотистою шкіркою і білою м’якоттю, близько 5 см в діаметрі. Сушать супліддя три-чотири дні під сонцем. Вважається, що чим дрібніше плоди, тим інжир смачніший.
Людмила Суботіна, газета «Господарські поради», екслюзивно для zakarpatpost.net
