70 відсотків заходів у Інтернет – це не соцмережі, а порносайти
Інтернет – це великий смітник, куди кожен скидає все, що хоче
- Живі історії, більше ексклюзивних новин читай тільки у газеті «Неділя Закарпатські новини». Купи газету у кіоску або передплати на своїй пошті. Індекс: 09653
Знайти в мережі якісні матеріали та достовірну інформацію складно, бо їх там насправді дуже мало. У закарпатському Інтернеті ніби і сайтів багато, і в той же час ексклюзивна, цікава інформація практично відсутня.
Газета «Неділя Закарпатські новини» намагалася з’ясувати причини – чому так відбувається.
70 відсотків заходів у Інтернет – це не соцмережі, а порносайти
Те, що для декого з закарпатських журналістів соцмережі – єдине місце, де залишилося писати свої наповнені гнівом записи, для нас не є дивиною. Адже Інтернет для цього дійсно ідеально підходить. Там такі пости сприймаються нормально…. бо з’являються вони поміж сотень селфі із туалетами, п’яними застіллями та тисячами фейків. Там щодня багато хто обговорює «надважливі» питання – чим повечеряв, скільки літрів пива випив, у що одягнеться завтра на роботу… Тому в соцмережах іще фото з днів народжень та весіль – дуже гарний варіант дописів.
Загалом у Інтернет можна зливати будь-що. Тому дивно, як журналісти та активісти, які себе поважають і які раніше користувалися повагою, можуть серйозно там зависати цілими днями. Адже їхня робота висвітлювати життя людей, а не збирати плітки про колег та сміхотворні лайки.
Але вони сидять у соцмережах і думають, що інші люди там також зависають постійно, а за світовою статистикою 70 відсотків заходів у Інтернет – це не соцмережі, а порносайти. Крім того, величезний відсоток користувачів – діти, яких цікавлять тільки ігри та розваги. Ця аудиторія без грошей і новинами не цікавиться.
Якщо немає до чого «докопатися», то деякі журналісти починають шукати вселенську змову навіть у фото… А якщо текст не відповідає їхнім особистим шаблонам і відрізняється як за формою, так і за стилем – то це вже для них – верх непрофесійності… бо вони не здатні бачити далі власного носа.
Загалом важливість сайтів в Інтернеті явно перебільшена. По-перше, не так уже масово їх і читають, а по-друге, читач усе ж більше довіряє друкованим виданням, телебаченню, а не Інтернету.
Є, звісно, в Україні й хороші сайти, де друкуються цікаві, об’єктивні матеріали, але вони не безкоштовні, їх не можна знайти у вільному доступі. Аби прочитати такі текти, потрібно оформити платну підписку. І це правильно, бо безкоштовний сир може бути тільки у мишоловці.
Однак деякі закарпатські журналісти показово видають із себе великих патріотів, підтримуючи при цьому не своє, українське, а американські соцмережі, на яких, можна сказати, вони і днюють, і ночують. Тож де тоді весь патріотизм? Чи він виявляється лише в тих випадках, коли можна «помити кісточки» іншим виданням.
Часто вони просто йдуть на поводу у своїх господарів і не розуміють, що політики їх використають і рано чи пізно кинуть, а розчарований читач більше довіряти не зможе.
У той же час соцмережі також не надто балують наших користувачів. Часто вони блокують навіть розкручені відомі сайти, які платять їм тисячі доларів за рекламу. Тож монополісту нічого не варто заблокувати безкоштовну сторінку закарпатського користувача, який там займається лише одним – хейтерить записи інших, тобто постійно пише негативні коментарі.
Отже, складається враження, що закарпатська журналістика повільно перетворилася на американський секонд-хенд. Не вся, звісно, але велика її частина.
Повний текст читай тільки у свіжому номері газети «Неділя Закарпатські новини».
Купуй свіжий номер газети «Неділя Закарпатські новини» у кіосках або передплачуй на своїй пошті!
У продажу – із 11 жовтня.
