Де на Закарпатті на Старий новий рік ідуть у сад, аби серйозно поговорити з деревами

[Total: 1    Average: 5/5]

Зимові свята багаті на звичаї. Особливо щедрим на обряди в нашому краї є Старий Новий рік, свято, яке не відзначається майже більше ніде у світі. Тож як святкують його зараз наші земляки та як відзначали колись?

  • Читай закарпатські новини у газеті «Закарпатські оголошення»

Незвичні звичаї має Забрідь. Хоч релігійні пісні там співають тож, що і в інших населених пунктах,зате пригощають гостей по-царськи.

– Стіл має бути завжди  накритим, – наголошує методист районної бібліотеки для дітей Анна Худа. – кожного. Хто заходить до хати потрібно почастувати. Не  нагодувати колядника означає виявити до нього неповагу, або показати  власну бідність. На святий вечір колядують усю ніч. – Ходять і в масках, і з Вертепом. Є одна особлива колядка «Ой, дай, Боже, віншування»,  її співають під хатою. А в Драгові,  приміром, починають колядувати ще від воріт.

Надзвичайно колоритним є Старий новий рік у Криві. Там у казкову ніч ґазди йдуть у сад із сокирами,  аби серйозно поговорити із деревами.

– Увечері на Маланку господар оглядає усі насадження, – каже місцевий мешканець Іван Продан. – Він підходить до кожного дерева, тричі б’є по стовбуру тупим боком сокири і каже «Якщо не будеш родити – вирубаю». Так робили  в селі ще за діда-прадіда. Так лякають дерева й зараз. І врожаї у всіх досить хороші. Природа жива,,рослини все розуміють і починають інтенсивно плодоносити. Досі багато хто з жінок розмовляє з квітами. І  це – нормально.

Є ще у Криві й досить незвичайний обряд гадань. У оберемок сіна уся родина кладе горіхи і по черзі кожен витягає по горішкові. Якщо попадеться здоровий – людина не хворітиме протягом наступного року, якщо чорний – власника ждуть недуги. І все ж, для безпеки, аби відігнати злі сили та хвороби, кожна господиня під скатерть зі святковими наїдками кладе зубок часнику.

А ще на Василя у селі колядують тим дівчатам, на яких планують одружуватися. Якщо хлопців батьки не запускають до хати, парубки знімають ворота і можуть віднести їх за кілька кілометрів від хати. Дехто потім шукає огорожу тижнями.

Є свої не менш цікаві традиції і в інших населених пунктах. І добре, що у Закарпатті до сьогоднішнього дня зберігається багата й неординарна автентика свят та народних звичаїв. Вони – безцінні. І нашим завданням є не тільки зберегти, але й примножити ці нетлінні скарби. Більше новин про Ужгород, Закарпаття  і світ читай у газеті «Закарпатські оголошення». Купи газету у кіоску або передплати на своїй пошті. Індекс 23375. zakarpatpost.net

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

* Copy This Password *

* Type Or Paste Password Here *