Першотравець: як язичницьке свято перетворилося на день комуняцьких пролетарів-нероб
Сьогодні у світі відзначають День праці, Першотравень, День весни.
В українців ставлення до цього свята досить суперечливе. Частина тішиться додатковому вихідному, інші – називають його пережитком “совка”. Насправді ця дата сягає корінням зовсім іншої епохи й континенту. А від її пролетарського символізму за понад сто років залишилося не так уже й багато, пише ua.112.ua.
- Серденько, читай газету «ЯСНО»!
Першотравень і язичництво
Три тисячі років тому італійці поклонялися богині родючості та землі Майї, тому і назвали останній місяць весни на її честь. А перший його день зробили святковим, щоб праця у полі була плодотворною. У кельтських народів відзначалося скотарське свято, пов’язане з культом сонця. У середньовічній Німеччині 1 травня відбувалася Вальпургієва ніч – начебто нечисть влаштовувала шабаші. Щоб уберегтися від темних сил, люди розпалювали багаття і співали всю ніч пісень.
У слов’янських народів цей день вважався пробудженням духів стихій і був сильно пов’язаним з еротизмом (щойно одружені пари йшли в поля і “дарували одне одному любов” – ритуально передаючи родючість майбутньому врожаю).
Пролетарське свято: Історія виникнення
Міжнародний день праці є знаком пам’яті про робітничі протести в Чикаго (США) 1886 року. Тоді 1 травня сотні американців вийшли з вимогами впровадження восьмигодинного робочого дня (замість 15-20-годинного), збільшення зарплати та права на створення робітничих організацій. Страйк і супутня демонстрація закінчилися кровопролитним зіткненням з поліцією – вибухом бомби і стріляниною. Загалом загинуло щонайменше 8 страйкарів, 7 поліцейських, десятки отримали поранення.
У слов’янських народів цей день вважався пробудженням духів стихій і був сильно пов’язаним з еротизмом (щойно одружені пари йшли в поля і “дарували одне одному любов” – ритуально передаючи родючість майбутньому врожаю).
Вперше День міжнародної солідарності трудящих був відзначений у 1890 р. в Австро-Угорщині, Бельгії, Німеччині, Данії, Іспанії, Італії, США, Норвегії, Франції, Швеції і деяких інших країнах.
Свято 1 Травня в СРСР
У Російській імперії День праці відзначили у 1890 році у Варшаві. Відтоді проводилися підпільні зібрання робітників та масові демонстрації.
У СРСР цей день вперше відсвяткували відкрито після Жовтневої революції у 1917 році. З часом гасла масових демонстрацій змінилися на заклики до всесвітньої революції, боротьби з мілітаризмом. Ключовим лозунгом, який асоціюється з цим святом, став “Мир! Праця! Травень!“.
Присутність на парадах на честь Дня солідарності трудящих у СРСР була обов’язковою. Cвятково одягнуті робітники йшли колоною з червоними прапорами, квітами та транспарантами під урочистий бій барабанів та політичні гасла, а верхівка комуністичної партії вітала їх із трибун.
Після розпаду СРСР контекст свята трансформувався і сьогодні в більшості європейських держав він асоціюється зі святом весни і праці, а не з революцією і класовою боротьбою.
День робітничої солідарності на українських землях, які перебували під владою Австро-Угорщини, вперше було відзначено у Львові 1 травня 1890 року. Тоді біля міської ратуші зібралося близько 4 тис. українських, польських та єврейських робітників. Віче, на якому були присутні Іван Франко та Михайло Павлик, ухвалило резолюцію з вимогами встановити восьмигодинний робочий день, заборонити дитячу працю та нічну жіночу, запровадити загальне виборче право.
У Харкові свято відзначили демонстрацією у 1900 році, а в 1913 році – у Києві, Катеринославі, Миколаєві, Одесі, Херсоні, Юзівці.
До 2017 року в Україні свято мало назву “День міжнародної солідарності трудящих”. Однак після змін до Трудового кодексу (в рамках декомунізації) його було перейменовано на “День праці”.
Що таке майовка: Колись і зараз
Із 1 Травня тісно пов’язане виникнення майовок. У дореволюційній Росії так називалися нелегальні зібрання робітників за містом, ці зустрічі переслідувалися царською поліцією. Згодом майовками почали називати виїзди родиною чи з друзями на пікніки.
Цей день асоціюється з шашликом, салатами і спортивними іграми. Крім того, для багатьох цей вихідний є нагодою відкрити дачно-городний сезон, зокрема посадити картоплю.
Утім у цьому році першотравень карантинно-вихідний. Більше ексклюзивних новин читай у газеті «ЯСНО». ЗакарпатПост
