Сина врятувала незнайомка в церкві. Одному Богу відомо, що пережила

«Майже 5 тисяч друзів! Але чи є між ними справжні?» – питала себе Марія, виставляючи в Інтернеті запис із проханням про допомогу хворому синові.

Хтось його уподобав, хтось проігнорував. А до вечора так званих друзів чомусь залишилося на тисячу менше, пише газета «ЯСНО».

• Золотце, передплати газету ЯСНО на своїй пошті. Індекс: 76076

«Де ж вони поділись? Чому ніхто не поділився? Як я врятую малого Юрчика?» – мало не плакала жінка.

Після смерті чоловіка  відвернулися всі рідні

Марія Сойма жила в добре забезпеченому селі в Тячівському районі на Закарпатті. Там у всіх великі будинки, у багатьох магазини, кафе, свій бізнес. Село заробітчан. Таким був і чоловік Марії. Він із 16 років їздив у Чехію, у 19 одружився і жив із дружиною щасливо, аж поки не трапилось нещастя. На будівництві він впав і сильно травмувався. Лікування і операції «з’їли» всі заощадження, та в результаті чоловік помер. Жінка пережила втрату дуже важко, почала випивати, завела дружбу із двома п’яницями із сусіднього села.

«Із бомжами повелася, скоро і хату продасть, бо не буде з чого паленку купити!» – говорили в селі люди.

Так тривало близько року.

Та несподівано п’ятирічний Юрчик захворів. У дитини виявили рак. Після страшної звістки Марія одразу «протверезіла» і зрозуміла, що так жити більше не можна. Та грошей, аби рятувати сина вона не мала. Пішла по родичах, знайомих. Більшість із нею навіть говорити не хотіли, казали, що нічим не можуть допомогти, що грошей немає. Та вони були – Марія про це добре знала.

Навідалася згорьована мати і до свекрів.

«Допоможіть, благаю! Юрчик – ваша рідна кровинка! Не даймо йому померти!» – зі сльозами вмовляла їх 32-річна жінка.

«А де була твоя голова, коли пропивала важко зароблене чоловіком? Непутнє дівчище! Сучина дочка! Щоб чорти побрали таких матерів! Чому не подумала про чорний день! Іди геть! Ти нам більше не невістка, і про своє ковдоща думай сама! Хто знає, чи воно взагалі від нашого сина!» – виштовхала з хати її свекруха! Повний текст читай у газеті «ЯСНО». ЗакарпатПост