Божа кара за вирубані закарпатські ліси: Гроші на дамби розікрали, а люди тепер страждають
Гул бензопил на лісосіках. Шум лісовізів, які в закарпатських селах їздять частіше, ніж автобуси. Лисі гори. Таких фото можна побачити в Інтернеті тисячі. А тепер ще й інші – зруйновані мости, затоплені будинки, розмиті дороги.
Бачите паралель? Її не помітить хіба що сліпий!
У той час, коли в Європі планують висадити 8 мільярдів дерев, у нас їх нещадно вирубають і везуть у ту ж Європу. У нас безсердечно нищать природу, яка захищає людей від паводків. Вона безмовно кричить, просто волає про допомогу, та її вперто не чують!
- Серденько, передплати газету ЯСНО на своїй пошті. Індекс: 76076
Щороку тисячі закарпатських родин страждають від повеней. Вони в нас постійно, деколи слабші, а деколи потужні і неймовірно руйнівні. Чиновники закривають на причини очі, а люди нерідко прикривають тих же лісорубів, бо самі до цього причетні. Досить пригадати випадок у Тячівському районі, коли місцеві не пустили на лісосіку і навіть прогнали журналістів.
«Ідіт гет! Ми вас сюди не кликали! У нас діти, їх годувати треба!» – кричав тоді дядько, затуляючи грудьми прохід.
Журналісти пішли, а вода прийшла. Чи бачить цей чоловік і йому подібні зв’язок? Ось що говорять найбільш постраждалі:
«Уся хата в намулі, виносимо відрами. Всюди сморід такий, що кишки вивертає. Працюємо в масках, щоб не задихнутися, – плаче закарпатка Марія. – Недавно ремонт зробили, а тут така біда на голову. Замочило нові меблі, підлогу, стіни»
«Посадила картоплю, думала, урожай хоч якийсь зберемо, грошей немає. Тепер все на городі погниє. Не знаю, як перезимуємо. Я ніде не працюю, роботи немає. Чоловік через ці прокляті карантини вже три місяці без зарплати. У мене четвер діточок. Чим їх годувати буду? Гроші на дамби розікрали, а ми тепер страждаємо!» – каже інша жінка Оксана.
Чи компенсують людям збитки – невідомо, але хтось точно нагріє руки і буде доїти Київ, а велика вода незабаром знову повернеться.
Варто згадати і про Свидовець, над ним нависла небезпека через проект зведення туристичного комплексу і полонину Боржава, де хочуть побудувати вітрову електростанцію. На цих гірських вершинах, як розповіла газеті «ЯСНО» еколог Оксана Станкевич-Волосянчк, найбільші водороздільні хребти Карпат і якщо там природу пошкодять, повені можуть стати ще більш катастрофічними. Більше ексклюзивних новин читай у газеті «ЯСНО». ЗакарпатПост
