Дружина пішла на зустріч однокласників і не повернулась. Тепер у неї нова-стара любов

Закарпатець Василь Орінчай у відчаї! Він до безтями кохав свою дружину Катерину, мало не носив її на руках. Але вона його раптово розлюбила. Пара прожила у шлюбі 19 років, та все лопнуло, як мильна бульбашка, коли жінка пішла на зустріч однокласників. Чоловік звернувся з листом до газети ЯСНО і просить поради в читачів • Ціла стаття надрукована в газеті ЯСНО •

Мені 40 років, дружині – 37. У нас є доросла 18-річна донька. Ми одружилися молодими, і Катю я кохав завжди. Познайомились через спільних друзів. Вона тоді була ще студенткою. Я божеволів від почуттів і переїхав до неї в Ужгород, де вона навчалася. Ми з одного села, та я хотів бути там, де в той час була вона. Коли народилася Іра, з нею сиділа теща, щоб Катерина не переривала навчання. Я ж поїхав на заробітки, бо ми знімали квартиру і хотілося мати власне житло. За три роки заробив на нього, потім ще через два відкрив невеликий магазинчик  косметики для коханої, через сім – для себе автомайстерню. Жили ми забезпечено, ні в чому не мали потреби. Я радів, що більше не потрібно нікуди їхати, ми маємо стабільний прибуток і власну справу у себе вдома, пише  газета ЯСНО.

Катерина дуже хороша людина, чуйна, співчутлива, але неймовірно замкнена. Вона завжди щось мені недоговорювала, я ж її завжди ревнував. Можливо не був упевнений у собі, адже серйозних приводів раніше для цього насправді не було.

 Ми щороку їздили відпочивати за кордон, наша дитина мала найкращий одяг і все, що бажала. На 30 років я подарував автомобіль Катерині, а на 17-річчя – Ірині. Я їх обожнюю, вони для мене – все.

Та якось одного разу дружина сказала, що їде в село на зустріч однокласників. Минуло 20 років із того часу, як вона закінчила школу, і я не заперечував. До цієї події вона ретельно готувалася декілька місяців. Підбирала одяг, зачіски, змінила колір волосся, накупувала собі прикрас. Я бачив, як вона загорілася, але нічого не підозрював.

Усе ніби пройшло добре, вона кілька разів із зустрічі телефонувала доньці…. але ні наступного дня, ні через день не повернулася. Від мене слухавку не брала. Ірі лише надіслала смс, що в неї усе добре і що затримається ще на декілька днів.

Я місця собі не знаходив. Зустріч проходила в суботу, а у вівторок від неї не було жодної звісточки. Я сів у машину і поїхав у село • Більше ексклюзивних новин читай у газеті ЯСНО • Купи газету в кіоску або передплати на своїй пошті • Індекси 76076, 76300 • ЯСНО – газета #1 для життя! ЗакарпатПост