Закарпатські песики на службі. Як влаштоване життя собаки-прикордонника
Коли ми думаємо про службових собак, то найчастіше уявляємо собі вівчарок – сильних псів, які можуть не лише винюхати злочинця, а й допомогти його фізично затримати.
Та серед собак-прикордонників є й маленькі – спанієлі чи джек-рассел-тер’єри, які, попри свій милий вигляд, є неймовірно фаховими нюхачами. І, як справжні військовослужбовці, вони іноді змушені поплатитися за свою професійну діяльність – чи то здоров’ям, чи навіть життям, пише ВВС. Україна.
45% усіх затримань на кордоні відбувається за допомоги службових собак.
Це не тільки охорона зеленого кордону, тобто самої межі країни, а й перевірка мандрівників на пунктах пропуску. На Закарпатті без них – нікуди: оскільки область межує із чотирма країнами, правопорушників вистачає на всіх ділянках.
Це – кокер-спанієль Боня. Їй – 2 роки. Головна спеціалізація Боні – наркотики. Маленьких собак найчастіше використовують якраз для таких потреб – тренують для винюхування наркотиків, цигарок, зброї чи боєприпасів. Кінологи кажуть, що це зручно ще й тим, що люди не бояться таких собак і спокійніше ставляться до огляду.
Інструктор-кінолог є у кожного собаки. Вони разом проходять піврічне навчання у кінологічному центрі у Великих Мостах на Львівщині – це єдиний в Україні заклад, де готують абсолютно усіх собак-прикордонників.
Уже звідти вони разом зі своїми напарниками роз’їжджаються служити в різні куточки країни.
Від цуценяти до військовослужбовця
Найкращий вік для початку тренування собаки – від 6-ти місяців до року. Для служби найчастіше застосовуються німецькі та бельгійські вівчарки, англійські та російські спанієлі, фокстер’єри та ягдтер’єри, лабрадори та джек-расел-тер’єри, розповідає помічник начальника відділу прикордонної служби “Соломоново” Чопського прикордонного загону Олексій Суворов.
Сам він є начальником кінологічного відділення цього підрозділу, і не тільки вміє поводитися з собаками сам, а й допомагає навчати цього інших.
Порода собак має значення – по-перше, за видом їхньої нервової діяльності (так, наприклад, розшукові собаки переважно холерики), а по-друге, не всі породи однаково добре піддаються дресируванню.
“Собаки мають бути агресивні, але в міру. Якщо собака проявляє надмірну злобу – її автоматично вибраковують”, – пояснює Олексій.
“Останнім часом, коли я їжджу у Великі Мости приймати іспити у інструкторів-кінологів, я спостерігаю доберманів – хоч це собаки більше для охоронної, ніж для пошукової діяльності. Так, вони швидко бігають, можуть затримати, – але наслідки укусу добермана можуть бути летальними”, – каже він.
Найголовніше в процесі виховання та дресирування – це вивчити саму собаку, зрозуміти її, встановити контакт.
“Це для нас, прикордонників, головною метою є результат – виявлення порушників чи заборонених речовин та предметів. Для собаки це гра”, – каже прикордонник.
На самому початку дресирування собаки визначається предмет, який йому до вподоби, іграшка. Уже під час навчання ховається предмет, в який закладена та чи інша речовина (запахоносій): це може бути у приміщенні, у багажному відділенні машини, на тілі людини (під одягом). Коли собака знаходить цей предмет, інструктор-кінолог чи його помічник – обов’язково непомітно – кидає іграшку.
Це стимулює собаку до подальшого пошуку, вона зацікавлена в тому, щоб знайти щось іще. Може, прихований предмет є не лише там, де вона його знайшла.
Крім того, здобуті вміння треба постійно підтримувати. Не щодня, але кожного другого дня інструктор-кінолог тренує собаку, щоб тримати її в тонусі. Крім того, раз на тиждень відбуваються основні тренування.
Вічне протистояння. Собаки проти контрабандистів
Основний інструмент пошуку для собаки – це, звісно, нюх. Він у нього у 250 тисяч разів сильніший, ніж у людини. Незважаючи на передові технології, краще за собак виявити наркотики чи вибухівку не може ніхто. Тож цілком зрозуміло, що правопорушники намагаються протистояти не лише людям, а й їхнім помічникам.
“Одного разу собака знайшов цигарки, заховані у подвійному бензобаку автомобіля, – розповідає Олексій. – Там навколо все пропахло бензином, він капав з одного дна баку на інше… Дивовижно, наскільки собака зміг розрізнити запах і виявити там контрабанду”.
Інший собака виявив зброю у сміттєвому баку на КПП – до того ж, абсолютно випадково, під час звичайного тренування. Кінолог заховав у автомобілі набої, аби пес їх шукав. А пес натомість, оббігши автомобіль, побіг убік до смітника і сів біля нього.
“Кінолог спершу подумав, що пес щось плутає, і знов покликав до автівки, – розповідає пан Суворов. – Але собака дуже наполегливо бігав від авто до смітника, і наприкінці аж головою в сторону урни почав кивати. Тоді вже й інструктору стало цікаво, що там таке. А там – пістолет”.
Утім, не всі історії закінчуються так радісно. На пунктах пропуску собаки можуть робити огляд будь-де, окрім транспорту, де перевозять ядохімікати та токсичні речовини – це може пошкодити їхні носи. І, звісно, правопорушники часто цим користуються, використовуючи такі речовини, щоб спантеличити собаку.
“Рецептори в такому випадку швидко забиваються – настільки, що іноді пес перестає відчувати на запах навіть їжу, – пояснює прикордонник. – Таку тварину відправляють на лікування – іноді це короткий період, іноді довгий. А іноді собака перестає бути придатною до служби назавжди”.
Помститися собаці
Особливо професійним собакам злочинці готують помсту. Так, у Мукачівському прикордонному загоні жорстоко вбили спанієля Теро – одного з найкращих пошукових собак Закарпаття у той період. Лише за два місяці служби він допоміг знайти 200 тисяч пачок сигарет вартістю понад два мільйони гривень.
“Я маленького його забрав з Великих Мостів, – розповідає Роман Гураль, інструктор-кінолог Теро. – На той момент, коли нас перевели служити у Мукачівський прикордонний загін, йому було вісім років. І там почалося – багато затримань, нас постійно всюди викликали, на всі КПП Закарпаття. Теро викрив одного дипломата-контрабандиста, потім тир (набір різної зброї) на 200 ящиків, потім ще одного дипломата”.
Теро називали прикордонником, що не бере хабарів. І, вочевидь, подобалося це не всім.
“Якось після служби приїхав додому, я там винаймав пів будиночка з подвір’ям, – розповідає кінолог. – То ще ввечері він був на подвір’ї, а потім пропав. А ще через деякий час я знайшов його у підвалі мертвим. Уже не знаю, що там з ним робили – чи били, чи стріляли”.
У прикордонній службі вважають, що, скоріш за все, так контрабандисти помстилися псу.
“Він був мені колега, вірний друг. Вісім років разом, від маленького цуцика… Аж до сліз було. Знаєте, як це – на роботі більше часу, ніж вдома, завжди з ним разом”, – каже Роман Гураль, який уже не служить у прикордонних військах.
Собача пенсія
Теро був собакою, який уже міг вирушати на пенсію: стаж у псів якраз вісім років. У деяких випадках може бути й до десяти років, якщо дозволяють фізіологічні можливості собаки. Але, як правило, більшість стають непридатними для служби вже після восьми.
Якщо собака був власною твариною прикордонника – її звільняють зі служби і вона доживає віку у нього. Якщо ж пес – державний, то його можуть використовувати або для охорони, або відправити у кінологічну спілку.
“Дуже не люблю слово притулок, це якось низько звучить – каже Олексій. – У кінологічних спілках собаки отримують повне забезпечення – харчування, лікування у випадку захворювань. Там вони достойно доживають віку. З таких спілок, до речі, люди часто забирають собак у свої родини – я все-таки вважаю, що більшість людей таки любить тварин”.
У 2020 році прикордонники за допомогою службових собак затримали:
- понад 400 правопорушників
- виявили 164 одиниці зброї
- 6,6 тис. боєприпасів
- понад 40 тисяч пігулок наркотичної дії
- понад 100 кг наркотичних засобів
- майже 1,3 млн. пачок сигарет
Загалом завдяки собакам минулого року викрили сховки з контрабандним товаром на понад 5,6 млн гривень.
