Закарпатська історія баронів Шенберг (тих, що не Шенборн)
Розслідування історії баронів Шенберг почалося з мого пошуку цікавих місць на Свалявщині в Закарпатті. Мене зачіпила помилка, яку протягом десятиліть допускали історики та краєзнавці по відношенню до цієї родини, тому вирішив, що необхідно з’ясувати правду, але давайте про все по черзі.
Історія однієї помилки
Шукаючи цікаві культурні об’єкти на Свалявщині, мені попався список у якому було зазначено, що в селі Березники знаходиться палац графів Шенборн та могила Емми фон Шенборн, пише Подорожуй.
Шенборн – це європейська графська сім’я, яка протягом 200+ років, володіла землями майже від Верецького перевалу до Берегова, включаючи Мукачево і яка була основним рушієм прогресу в краї.
Спочатку, я здивувався, як Шенборнів занесло в це село, оскільки воно за межами їх володінь, але відомі краєзнавці це стверджували, преса передруковувала, тому сумніватись не доводилось.
Українські джерела кажуть, що у 18 столітті, Березники передали полковнику королівської армії Шенборну за гарну службу. Трохи здивувався, що це за полковник і чому він не граф, але інформації ще було недостатньо.
З цією інформацією ми відправились в Березники – дуже гарне село в долині під Боржавським хребтом. Ціль – знайти могилу графині і подивитись на палац.
Пошук могили Емми фон Шенберг
Координат могили в мережі нема, тому приїхали і почали розпитувати місцевих жителів. Спочатку, вони не усвідомлювали, що ми шукаємо, поки не зрозуміли, що в народі графиню називали баровка. Це від угорського, баронеса, оскільки сім’я мала титул баронів, а не графів.
Нам повідомили, що в селі є дві могили, а не одна. Першу ми знайшли. І вже дома ідентифікували, як могилу бароні Моріца. Знаходиться вона на пагорбі серед двох пасовищ.
Координати для майбутніх відвідувачів: 48.500901, 23.206931.
Ми не знайшли на ній написів, але в мережі є фото зроблені Іваном Дукаєм у 2016 році, на яких ще видно букви.
Друга могила належить графині Еммі фон Шенберг. Ми намотали купу кілометрів, обходили купу пагорбів та полянок, але так і не знайшли. Місцеві жителі чули про неї, хтось бачив, але ніхто не зміг згадати і показати точно.
Кажуть, що могильний камінь був в невеличкій улоговині. Вірогідно, що він впав і його не видно. Місцеві розповідають історії, що ці могили декілька разів розкопували, що в селі є посуд та рушниці, які залишились після репресування сім’ї, але все без конкретики.
Усвідомлення помилки
Все це якось не складалось в картину і вже вдома, вирішив перевірити в угорських онлайн-архівах та у Легоцького. Це відомий історик, який працював на сім’ю Шенборн.
Знайшов його щоденник Világháborúnk (Наша світова війна), в якому згадується, що він представляв інтереси родини Шенборн у позові проти барона Шенберг з Березників.
А коли знайшов фото могили Емми Шенборн, все стало на свої місця. На ній писало Емма фон Шенберг (Schönberg), а не Шенборн (Schönborn). Це різні прізвищі і різні родини!
Хтось один неправильно написав, і всі по ланцюжку розповсюдили. І я розумію, що школярі не перевіряють факти, але історики-краєзнавці повинні…
Забігаючи наперед скажу, що помилка з прізвищем зберігається і в списках репресованих совєтською владою, де вказана Сахер-Шенборн (Дітфурт) Луїза Дональдівна з села Березники і у виданні Історія міст і сіл Української СРСР від 1969 року. Тобто ця помилка, закралась ще 70 років тому і ніхто її не виправив.
Палац Шенбергів у Березниках
Він звався Чонок, що значить човен. Хоча, по звучанню, слово човник ближче до оригінального csónak. Зараз тут розташований дитячий туберкульозний санаторій.
Ось його координати: 48.499587, 23.222143.
Ми приїхали на прохідну. Будівля на карантині. Було трохи моторошно. Жодної людини. Заколочені вікна. Зруйновані будівлі.
Зайшли на територію і знайшли охоронця. Він розповів, що з 1946 року, тут дитячий туберкульозний санаторій. Є старі законсервовані будівлі і є нові корпуси. Перед карантином, тут знаходилось 220 закарпатських дітей.
Наскільки я зрозумів, то оригінальна садиба баронів була повністю перебудована. Від тих часів, залишився тільки прийомний корпус перед шлагбаумом, який був господарською будівлею. Саме на ньому встановлена табличка “Човен”. Хоча і його так “зашили” в гіпсокартон, що навіть не хотілось фотографувати.
Знайшов старе фото.
Фото з 1912 року. Джерело: Deutsche Fotothek
А так виглядає територія зараз.
Гойдалки і басейн позаду, трохи нагадують Прип’ять.
Історія саксонської родини Шенберг
Прийшла черга розказати про справжню родину Шенберг з Саксонії, а трохи далі, розкажу, що дізнався про родину Шенберг у Закарпатті.
Особисто мені, дуже цікаво, що Шенберги мають таку ж давню історію, як Шенборни. Ось їх фамільний герб.
Династія бере свій початок в 13 столітті з містечка Rothschönberg. Це Саксонія, неподалік Дрездена. Члени сім’ї були єпископами, кардиналами, суддями та очолювали гірничу справу в Саксонії.
Спробую навести перелік фортець та палаців у володінні – замок Rothschönberg, Rudelsburg, замок Purschenstei, замок Reinsberg, замок Wilsdruff, Limbach, замок Herzogswalde, Tanneberg, Mockritz, Kreipitzsch, замок Thammenhain, замок Reichstädt, Niederzwönitz, замок Pfaffroda.
Так виглядає Rothschönberg сьогодні.
В 1675 році, 19 представників сім’ї зібралась разом та створили “родову спілку”, щоб допомагати один одному та повернути деякі цінні втрачені володіння.
З тих пір, вся родина збиралась 112 разів і це одна з дуже небагатьох подібних “спілок”, яка існує з 17 століття до сьогодні.
Історія родини Шенберг на території Закарпаття
Можна переходити до історії місцевої гілки родини Шенберг. В цій історії ще є декілька відкритих запитань, але буду доповнювати їх згодом.
Нагадаю, що згідно українських джерел, полковник царської армії, у 18 столітті, отримав землі в Березниках, Керецьках та Лисичеві за гарну службу. Ще одне джерело стверджує, що ці землі віддали графам в 1728 році, після придушення повстання Ференца Ракоці ІІ. Поки не знайшов жодного документу, який остаточно підтверджує час та причину передачі земель.
Сім’я, яка отримала у володіння ці землі, походила з містечка Herzogswalde в Саксонії. Якщо вірити, що володіння перейшли до Шенбергів у 18 столітті, то його могли отримати наступні представники (кожен наступний є сином попереднього).
Adolf Ferdinand von Schönberg – 1685-1758 – Син саксонського землевласника (Hausmarschall) та радника герцога (Landkammerrat). Мав 14 братів та сестер. Володів землями у регіоні міста Reinsberg.
Christian Ferdinand von Schönberg – 1720-1756 – Мер містечка Ober-Reinsberg.
Ferdinand Ludwig Christian von Schönberg – 1750-1829 – Він народився в Ober-Reinsberg, але помер вже в Herzogswalde. Попав на службу до курфюрста (князя) Саксонії Фрідріха Августа ІІІ, який в 1806 році став королем Саксонії.
Ось як він виглядав, якщо вірити генеалогічним джерелам.
Ferdinand August Wolf von Schönberg – 1780-1838
В генеалогічних джерелах все ще значиться, що він власник в Ober-Reinsberg та Herzogswalde, а також саксонський камергер (високопосадовець при королівському дворі) і саксонський “майстер по лісам”.
Був одружений два рази. Від першого шлюбу з Henriette Christiane Charlotte Gräfin von Bünau мав двох синів. Від другого шлюбу з Agnes von Bärenstein народилося п’ятеро дітей. Саме молодший син від першого шлюбу і відслідковується, на даний момент, як перший власник маєтку у Березниках.
Якщо звернули увагу, поки що я не знайшов жодного підтвердження, що землі сіл Березники-Керецьки перейшли у володіння Шенбергів у 18 столітті. Переходимо до 19 століття і тих, хто точно володів маєтком.
Wolf Erich von Schönberg – 1812-1883
Перша особа, яку генеалогічні джерела відмічають як власника Herzogswalde та Csónak (Herr auf Herzogswalde ja auf Csónak). Як ви памятаєте, Csónak це назва резиденції у Березниках.
Ось як він виглядав у 1840.
Джерело: Deutsche Fotothek
Його перший шлюб з Luise Karoline von Kiel тривав всього три роки, з лютого 1854 до січня 1857, оскільки дружина померла, але в рік одруження, в листопаді, Луїза народила сина Дональда, який і отримав у подальше володіння маєток Чонок.
Цікаво, що одруження відбулось в містечку Montreux на березі Женевського озера у Швейцарії.
З сторінки замку Herzogswalde дізнався трохи додаткової інформації.
30 квітня 1812 року в раніше придбаному фахверковому будинку народився син Вольф Еріх фон Шенберг. У наступні роки колишня садиба була продовжена прибудовою. Після смерті матері, Еріх мав щасливе дитинство зі своєю мачухою Агнесою, родиною фон Баренштайн, другою дружиною батька. У 6-річному віці йому дозволили зробити перший постріл у ціль під наглядом діда. Куля вдарила в головку цвяха і відрекошетила в око бику. В дитинстві йому доручили догляд за зграєю мисливських псів. Він відповідав за їх харчування та догляд.
У 1828 році Еріх фон Шенберг почав навчання в Лісовій академії в Тарандті, а потім продовжив у лісовій академії Драйсігакер поблизу Мейнігена.
Батько Еріха помер 4 лютого 1838 року. На смертному одрі батько передає Херцогсвальд у спадщину саме йому, а не старшому брату Освальду.
20 листопада 1854 року у нього народився син Дональд, який став одним з найзатятіших мисливців Угорщини та земель у теперішньому Закарпатті.
14 травня 1883 року після тривалої важкої хвороби Wolf Erich von Schönberg помирає в Херцогсвальді.
В 1945 році, Хорцогсвальд та Чонок були експопрійовані радянськими військами.
Дональд фон Шенберг та його дружина Емма
Найбільш активним користувачам володінь в Березниках, став Дональд фон Шенберг. В його власності знаходилось 11000 гектарів землі, з них 94% складали ліси та полонини Боржавського хребта. Полювання стало основною причино, чому він приїздив у Березники. Тогочасна преса, досить періодично описувала мисливські успіхи барона фон Шенберга.
Ось його фото з німецького біографічного видання. Джерела тут і тут.
В 1885 році, він одружився з Emma Osterrieth. Церемонія відбулася у Франкфурті-на-Майні. Емма прожила в Березниках до кінця своїх днів і саме її могилу ми шукали в лісі.
Знайшли ми її під час другого візиту у Березники, з допомогою Івана Дукая. За що йому окрема подяка.
Ось її координати: 48.495023, 23.226257. (Підйом від точки 48.494994, 23.225518).
Ми ходили навколо, декілька разів. І вже, коли пан Іван знайшов могилу та повернувся за нами, ми знову трохи заблукали. Місцеві кажуть, що баронеса “водить навколо” і не підпускає до себе.
Є декілька чуток пробаронесу. Перші кажуть, що вона завела молодого коханця і про це дізнався барон Дональд, тому вона залишилась доживати свій вік у Березниках, а він жив далі у Саксонії.
Друга історія каже, що баронеса випила отруту і закінчила життя самогубством, оскільки мала конфлікт з дочкою. Нажаль, не знайшов інформації про це у тогочасних газетах.
Також, ходять легенди, що через декілька днів після поховання, місцеві жителі пограбували могилу баронеси, сподіваючись, що знайдуть коштовності баронеси.
Остання володарка маєтку Чонок
Останньою володаркою маєтку була Луїза (Дітфурт) Сахер-Шенборн.
Вона була одружена два рази. Вперше, за Францом Дітріхом Моріцом (Franz Dietrich MORITZ), бароном Дітфурта. Саме його могилу ми знайшли першою на пагорбі.
В дворі маєтку Чонок, збереглись дві канадські дугласові ялиці, які посадили в день першого весілля Луїзи Шенберг. Ось фото подружжя.
Серед місцевих ходять чутки, що могила барона була пограбована через декілька днів і з неї були викрадені рушниці.
Кажуть, що в останні роки життя, він був досить хворим. Його привозили на пагорб, з якого було гарно видно маєток Чонок і він спостерігав за навколишньою природою. Помер 31 грудня 1935 року.
Другим чоловіком став лісничий Дьордь Захер. Вірогідно, це його фото, хоча не маю остаточного підтвердження.
Луїза дожила до приходу радянської влади. З 1944 року вона проживала у місцевих жителів. Є інформація про сім’ю кучера Миговича та про сім’ю лакея Метенканича, але точних підтверджень поки нема. В 1949 році, її обшукали та засудили на 10 років позбавлення волі. Василь Метенканич зафіксований у якості свідка.
Місцеві жителі стверджують, що вона перебувала у в’язниці у Львові, звідки її забраб син. Щодо її визволення є версії про залучення Червоного Хреста, а згодом ніби приїздив онук, який повністю відмовився від маєтку Чонок.
Слід зазначити, що в селі залишився посуд та особисті речі баронеси. Дехто стверджує, що вона роздавала їх особисто, щоб зберегти, але більш вірогідною виглядає версія повстання безземельних селян у Березниках у 1918 чи 1919 році та пограбування маєтку Чонок. Луїзи поїхала в Мукачево та повернулась з солдатами, але маєток встигли пограбувати.
У Шенбергів був тривалий конфлікт з селянами. Наскільки я його розумію, то ще в 1868 році, вони привласнили, через суд, землі які мали бути надані безземельним селянам.
Полювання на землях ставших Закарпаттям
Я писав, що Дональд фон Шенборг був відомим мисливцем в Угорщині. Він неодноразово відправлявся на полювання на Кавказ, та влаштовував полювання в Березниках.
Наскільки я розумію, на цьому фото зафіксований саме він.
А це Луїза Дітфурт Шенберг, третя зліва.
Іван Дукай розповів, що мисливство було не тільки захопленням, але і методом отримання доходу, оскільки європейські вельможі, приїздили в мисливські тури та платили за це гроші.
Висновок і що залишилось зробити для повного розуміння
Мені було дуже цікаво знайти таку помилку і я не міг залишити її без дослідження. Села Березники та Керецьки, повинні знати, що у них жили барони з відомої європейської родини, хто вони і як конкретно розвивалась ця історія. Це частина історичної та культурної спадщини про яку варто розповідати туристам і дітям в місцевій школі. А ще, вартує виправити помилки у Вікіпедії 😉
Залишилось декілька білих плям, тому спробую зробити два наступні кроки:
- поспілкуватись з сучасними представниками родини Шенберг, щоб наповнити прогалини сенсом;
- отримати копії документів з архіву СБУ.
