Печери монахів у Мукачеві – легенда чи правда?

Коли коронавірус сплутав карти, то якось органічно увага перейшла на дослідження об’єктів, що знаходяться в радіусі сотні кілометрів від Мукачева. І першим таким об’єктом інтересу стали печери монахів на околиці міста. Точніше спогади про такі печери, які ми знайшли в газетних архівах.

Як почались пошуки печери монахів?

Разом з Володимиром Прокопцем, почали шукати інформацію, і досить довго вона не перетворювалась в якісь конкретні знахідки. Ми їздили всюди. Досліджували могили Шенбергів, базальтові стовпи, першу електростанцію на території України, тільки не до цих печер. Тому що не знали де вони. Приблизно фантазували, але так не працювало, пише Подорожуй.

Поки одного дня, не сіли пити каву з Олександром Богдановим. Розказали йому про ці печери, а він каже: “Я там був. З попами”.

Бінго! Взяли координати, і процес почав рухатись вперед.

Чому потрібне грунтовне дослідження печер?

Згідно отриманої інформації, є велика вірогідність, що на околиці теперішнього Мукачева знаходився печерний монастир віком 500-700 або навіть 1000 років. Якщо це підтвердиться, то це може стати місцем паломництва та туристичним магнітом.

Необхідно дослідити печери та підтвердити чи спростувати їхнє походження, вік та історичну цінність. 

Що ми знаємо про печери монахів?

Розкажу вам історію досліджень цих печер, і ви зрозумієте чому треба дослідити їх детальніше.

Згідно моєї інформації, офіційних археологічних досліджень об’єкту не здійснювалось.

Настоятель Мукачівського монастиря Василь Пронін досліджував об’єкт в 1950-1970 роках та стверджував, що це був стародавній печерний монастир. На його думку, до заснування Мукачівського монастиря, орієнтовно в 14 столітті, монахи проживали саме в цих печерах.

Василь Пронін написав монографію Палеоліт Чернечої гори, копію якої намагаюсь зараз отримати.

Митрополит Феодор підтверджує, що колись проводив багато часу у вказаних печерах. Також, він розповідає, що в 60-70-х роках залучили археологів з Києва, які підтвердили монашеське походження печер.

Історик Йосип Кобаль припускає, що це залізорудні штольні, але це твердження теж базується на здогадах, а не дослідженнях.

В 2002 році, місцеві діти знайшли вхід та займались розкопками всередині.

Це зафіксовано на фото, які підтверджують висоту печер. Згодом вони поступили у вузи, а через декілька років не змогли знайти вхід, оскільки бурелом змінив вигляд місцевості. Ось моя замітка і ще одне фото в фейсбук.

В 2010 році, представники церкви разом з журналістами відправились на пошуки печер. Знайшли щось невизначене. Олександр Богданов зафіксував координати і написав статтю (фото автора). В інших ЗМІ теж з’явились замітки.

У вересні 2020 року, я здійснив перевірку території та знайшов місце розкопок. Суб’єктивно приписав його роботі “чорних археологів”. Зафіксував координати. Ось детальна замітка в фейсбук.

Цікавим нюансом є те, що на відстані 300-400 метрів від місць розкопок, знаходиться джерело з назвою “Свята криниця”. Я знайшов його на військових мапах 1869 і 1941 років. Тоді його позначали під назвою Swiata kiernycia / Szentkut, що має таке саме значення. Отже, вже більше 150 років воно є на мапах і тримаюсь думки, що було і раніше, але військові карти більше ранніх періодів не настільки детальні. Ось детальназамітка з фб.

Яка версія звучала попередньо в пресі?

1000 років тому, на околиці Мукачева монахи викопали печери-келії, схожі на Києво-Печерські. В 1360-х роках, ці монахи заснували Мукачівський Свято-Миколаївський монастир, а печери закинули.

Повернулись до їх пошуків у 1950-х, знайшли печери і залишки Євангелія. І знову пауза на 40 років.

В 90-х їх ніби знову віднайшли, навіть закріпили шматок стелі, але загальні обвали не розкопували.

Вирізка з книги Василя Пагирі

Ось три сторінки з книги “Архімандрит о.Василій Пронін” написаної Василем Пагирею.

Монографія Палеоліт Чернечої гори

Монографія Василя Проніна, про дослідження Чернечої гори, разом з різними артефактами, була передана на зберігання в музей замку Паланок.

Зберігач фондів замку підтвердила, що отримали від Василя Проніна артефакти, але наукове дослідження визначило, що це звичайне каміння. Наявність монографії не підтвердили.

Теоретично, копія монографії має знаходитись в Мукачівському жіночому монастирі. Очікую на її отримання.

Також, припускаю, що копія монографії є в сімейному архіві краєзнавця Василя Пагирі, оскільки він стверджував це в своїй книзі.

Робота “чорних археологів”

Коли ми прийшли на місце розташування печер, то нічого не знайшли, тільки якісь дивні провали в землі, ніби дерева падали і залишились ями від коріння.

Ходили навколо, роздивлялись, шукали. Метрах в 20 від цільових координат, на горбочку, зупинився приголомшений від побаченого!

Хтось копає. Точніше, копав. Метри на 2,5-3 в глибину вже пройшов. Ніби видно породу, яка може бути стіною чи склепінням печери, але я не спустився вниз, тому не можу сказати точніше. По напрямку відгалудження виглядає, що копають саме під якесь перекриття.

З чого складаються печери монахів та відомі координати

Печера 1 – Довжина біля 30-40 метрів з двома відгалуженнями – вправо та вліво. Центральний та бокові проходи засипані. Довжина лівого проходу, до засипу, була 3-4 метри. Довжина правого – біля 10 метрів. Про таку конфігурацію печери, незалежно один від одного, розповідають Митрополит Феодор та діти, які здійснювали розкопки.

Також, і митрополит і діти розповідають про нішу, в якій була поличка. Можливо для розміщення ікони.

Координати, які зафіксував Олександр Богданов у 2010 році, на місці що вказав митрополит – 48.473443, 22.735703.

Печера 2 – Печера з одного довгого проходу. Розташована неподалік Печери 1. Довжина біля 20-30 метрів. Записано зі слів митрополита Феодора. Точні координати невідомі.

Місце розкопок “чорних археологів” – 48.474082, 22.735251 (може бути невелика похибка, оскільки погано фіксувались супутники)

Координати Святої криниці – 48.472157, 22.726027 (зафіксовано Олександром Богдановим).

За словами митрополита Феодора, на Чернечій горі, неподалік самого монастиря, теж були входи в печери, але з часом їх засипало. 

Також, є інформація, що під Мукачівським монастирем знаходиться декілька печер або крипт, які були засипані та забетоновані в 1900 році.

Узгодження розкопок з церквою та містом

В розмові з митрополитом Феодором отримано згоду та благословення на археологічні дослідження об’єкту.

Під час зустрічі з мером міста Мукачево – Андрієм Балогою, отримано принципову згоду та підтримку в питанні дослідження об’єкта.

Що робитиму далі?

Починаю збирати інформацію про можливість залучення археологів до розкопок в даному місці і шукати фінансування для цієї роботи. Сподіваюсь, що Мукачево отримає цікавий історичний та релігійний об’єкт.

Якщо маєту будь-яку інформацію чи можете пролити світло на деталі та запитання озвучені в тексті, пишіть на [email protected] або телефонуйте 0502739657.

П.С. На зустрічі з митрополитом Феодором, мені розповіли цікаву легенду, але залишу її в тайні до того моменту, коли археологи зроблять свої висновки.