Я дав 10 тисяч доларів братові дружини, та він витратив їх не на лікування матері, а пропив

Що робити, коли стосунки в родині псуються. А тут іще й хвороба непомітно підкрадається і гроші зникають безслідно. До газети ЯСНО звернувся закарпатець Павло Майор. Чоловік просить поради в читачів, бо опинився у дуже непростій ситуації.

Ми з дружиною живемо в Ужгороді, а її рідні – у Тячівському районі. Одружені ми більше 15 років, маємо двох синів. Живемо добре, я гарно заробляю, а Олена займається вихованням дітей. Вона не працює, але й не кажу їй ні слова. Звісно, було б добре, якби вирішила чимось зайнятись,   бо діти вже обидва навчаються у школі, та вона нічого не хоче. Каже, що місце жінки у будинку. Я прийняв її вибір і роблю усе можливе, аби моя родина ні в чому не мала потребу.

Усе було б добре, якби не один випадок. У минулому році захворіла теща. Вона лікувалася  Ужгороді, жила у нас, та її направили на операцію до Києва. Я як міг, допомагав матеріально, бо живе родина небагато.

У столицю вона поїхала з молодшим сином Петром. Якось він мені телефонує:

«Пашо, виручай. Дуже треба! Тут іще всякі діагностики, за ліки треба платити, за саму операцію. Треба терміново 10 тисяч доларів. Позич, – каже. – Я повернуся, поїду в Чехію, зароблю, усе поверну».

Добре. Я мав гроші, одразу ж скинув на картку. Як тещі не допомогти, коли біда.

Тільки от коли увечері розповів про все олені. Вона щось почала нервувати. Утім мені не сказала нічого.

Через кілька днів я прийшов додому. А дружина вся в сльозах.

Каже: «Брат гроші пропив, мати померла». Я думав, що задушу його, коли приїде.

Та Петро не приїхав. Виявилося, що його заарештували. П’яним він влаштував бійку у кафе і мало не вбив чоловіка. Посадили нашого Петрика аж на п’ять років. Точно знаю, що гроші мені він ніколи не поверне. Утім через це у нас із дружиною почалися непорозуміння. Я не можу простити її брата і намагаюся змусити її піти нарешті на роботу, а вона все одно не хоче.

Зараз після карантину у мене на роботі справи пішли погано, заробіток скоротився приблизно на 75 відсотків і в нас почалися проблеми з грошима. Але Олену це все не цікавить. Вона й далі стоїть на своєму, мовляв, Бог створив чоловіка для того, щоб працювати, а жінку – аби народжувати дітей. Більше того, вона чи не щодня почала мені говорити, що сини вже підросли і що вона хоче народити дочку.

Що мені робити? Куди тепер у таку фінансову кризу ще дітей. Їх же й забезпечити потрібно, не тільки на світ привести. Краще б жінка про роботу подумала, а не вигадувала собі щось нове. На мою думку, про доньку вона заговорила не тому, що дуже мріє про щастя материнства. А щоб я від неї з роботою відчепився, бо якщо вона знову завагітніє, зможе й далі безтурботно сидіти вдома та годинами влаштовувати посиденьки з подругами або зависати у телефоні. На роботі ж потрібно працювати, а не розважатись. Вона, на жаль, до такого не  звикла. Тільки не розумію, для чого тоді в університеті вчилась, якщо ніколи працювати не планувала.

Я втомився вже від усього і не знаю, що робити. Можливо, я зриваю на ній нерви через образу на її брата. Впевнений, вона також на нього сердиться, тільки мені цього не каже. Утім останнім часом наші сімейні стосунки дуже зіпсувалися. Ми багато сваримося і часто не розмовляємо взагалі.

Порадьте, будь ласка, що мені робити. Може в чомусь я допустив помилку у стосунках і через це тепер страждаю • Більше цікавого читай у свіжому номері газети ЯСНО Купи газету в кіоску або передплати на своїй пошті • Індекси 76076, 76300 • ЯСНО – газета №1 для життя! ЗакарпатПост