Назвали ТОП-10 найкращих туристичних маршрутів на Закарпатті
Їх у соцмережі оприлюднив президент Закарпатської туристичної організації Федір Шандор
Туристський або туристичний маршрут — попередньо спланована туристами або суб’єктом туристичної діяльності подорож, що може охоплювати один чи декілька туристських шляхів і характеризується визначеним порядком пересування туристів через певні географічні пункти. Складниками туристського маршруту є початковий, проміжні і кінцевий пункти, стежки і дороги, які їх з’єднують безпосередньо чи розгалуженнями.
Пропонуємо вашій увазі найоригінальніші туристичні маршрути Закарпаття.
1.Туристичний маршрут: «МУЗИЧНІ ОРГАНИ ЗАКАРПАТТЯ»
Глобалізаційний світ змінив суспільство безповоротньо, а тому все більше людей прагнуть відпочивати не просто як туристи, а й з духовною та освітньою користю. Відпочинок за кордоном значно подорожчав. Але той, хто звик відпочивати, цю звичку вже не полишить. У результаті виникає інтерес до вітчизняних ресурсів, в тому числі і до історико-культурних, презентуємо всім поціновувачам музики туристичний продукт під назвою «Туристичний маршрут «Музичні органи Закарпаття».
Найбільша кількість органів в Закарпатті збереглась у реформатських храмах, їх налічується більше 40, трохи менше, 27 інструментів збереглось у римо-католицьких храмах, а в Ужгороді у 1974 році був встановлений в обласній філармонії єдиний світський орган.
2. Туристичний маршрут «Мінеральні води Закарпаття»
Сьогодні все більше людей прагнуть відпочивати не просто як туристи, а з користю для здоров’я. Відпочинок за кордоном значно подорожчав. Але той, хто звик відпочивати, цю звичку вже не полишить. У результаті виникає інтерес до вітчизняних бальнеологічних ресурсів, якими є мінеральні та термальні джерела.
Поціновувачі відпочинку, наприклад, закордоном, доступ до яких ускладнюється візовим режимом і високими цінами, відтепер залюбки користатимуться унікальною європейською зоною Свалява – Поляна, де зосереджена чи не найбільша кількість різновидів мінеральної води.
У «Туристичний маршрут «Мінеральні води Закарпаття» входить не тільки лікувальний туризм, а й пізнавальна програма про історико-культурні особливості, тобто туристи-відпочивальники дізнаються, хто відкрив води і їхні цілющі властивості, хто тут лікувався, чому, наприклад, графи Шенборни збудували на Закарпатті таку велику мережу купелів з використанням мінеральної води.
У туристичному маршруті «Мінеральні води Закарпаття» міститься інформація про наявні мінеральні джерела Закарпаття, які використовуються з лікувальною метою у місцевих санаторіях. У межах маршруту створено так звані велике, середнє і мале мінеральні кола, а також термальний туристичний маршрут.
Під час цих маршрутів подорожувальники можуть скуштувати різні види мінеральних вод, спробувати зовнішній лікувальний ефект мінеральних та термальних ванн, ознайомитися з бальнеологічними можливостями мінеральних вод Закарпаття.
3.Військовий туристичний маршрут «Лінія Арпада»
Такий різновид відпочинку, як військовий туризм вже відпрацьований у Європі, де користується значною популярністю. Фортифікаційні споруди та старовинні замки, місця відомих битв, дзоти. Доти, окопи, залишки техніки,бункери, великі оборонні лінії часів І та ІІ світових воєн, музеї зброї, танки та військова техніка, місця поховання загиблих воїнів – усе це в європейських країнах приносить прибуток, при цьому популяризуючи саму державу.
Ідея військового туризму полягає в тому, щоб зібрати максимум інформації про різні періоди історії. Сюди входять і замки, і пов’язані з ними військові дії. Руїни Бронецького замку, чи руїни Квасівського замку, Мукачівський замок, який пережив багато визначних баталій, битва під Підгорянами 1848 року, в Мукачеві. Період переходу угорців через Карпати, період кельтів. Особливий інтерес представляє період великих повстань на території Закарпаття, починаючи від повстання Дьордя Дожі (1514 р.): Королево, Ком’яти, Виноградів (палац Перені), до повстання ІмреТекелі, ДьордяРакоці, Ференца І і ІІ Ракоці, повстання Батяні.
Рух опришків, що розгорнувся в Карпатах протягом XV – XVIII століть. Окрім того пам’ятки часів І світової війни: пам’ятник російським воїнам в Ужку, пам’ятник угорським воїнам на Радванці і на Кальварії в Ужгороді, 2 цвинтарі польских воїнів у Тячівському районі, тощо. Є військові об’єкти у вигляді пам’ятників битв.
Наприклад, битві 1703 року біля Вілока і пам’ятник на честь повстання Ференца ІІ Ракоці у Довгому. У 107 році римські легіонери розгромили Дакійське городище, яке археологи нині розкопують біля Малої КопаніЦе все і є військовий туризм.
4. маршрут «Літературний туризм Закарпаття»
Літературний туризм (книжковий туризм) – це різновид туризму, метою якого е відвідування місцевостей, пов’язаних з всесвітньою літературною творчістю.Літературний туризм на батьківщину улюбленого автора чи вигаданого персонажа, захоплює багатьох людей зі всього світу.
Одна думка про те, що турист може пройти дорогою, по якій ходив улюблений герой, і побачити те, що бачив він, викликає почуття невимовного захвату. Деякі книголюби подолають будь-які відстані, щоб пройти слідами улюбленого персонажа або наживо побачити прекрасні види, що так хвилюють душу через телевізійні екрани.
Для таких туристів є наступні основні напрями літературного туризму в Закарпатті: 1. Слідами Миколи Шугая 2. Слідами ЯношаБутлера 3. Слідами опришка Пинті 4. Слідами Гордубала 5. Ужгород капітана Алоїза
Варто зауважити, що у визначення “літературний туризм” зараз турагентствами вже включаються більш розгорнуті та різнопланові заходи, ніж просто відвідування місць, пов’язаних з життям і творчістю того чи іншого письменника в цій країні.Літературний турист бере участь у семінарах, читаннях, слухає лекції літературознавців, тому на туроператорі лежить обов’язок не тільки забезпечити людей проживанням та трансфером, а й організувати літературні симпозіуми, заради яких люди відправляються в літературний тур.
5. Туристичний маршрут “Метеорити Закарпаття”
Метеорити зараз рідкісні гості нашої планети, хоча щороку в безпосередній близькості від нас пролітає кілька метеорних потоків. Як правило, кожен з них залишає на пам’ять певну кількість «презентів». Великі представники метеоритів при зіткненні із Землю вибухають і утворюють гігантські кратери.
В Закарпатті, існують місця падіння трьох метеоритів «Княгиня, «Кваси-Боркут», «ТуряРемети», які у свій час також були атаковані «небесним каменепадом».Метеорит “Карпатський болід”, що звалився в 2001 році поблизу села Тур’я-Ремети (Перечинський район). Його сфотографовано словацькими астрономічними обсерваторіями, що підтверджують факт його падіння. Другий метеорит загадковий і легендарний: мова про найбільший в Європі метеоритний дощ, який отримав назву “княгинський” (впало більше 1200 каменів), який випав на території Ужанського національного парку поблизу села Княгиня (Великоберезнянський район) в далекому 1866 році (тоді село входило до складу Австро-Угорщини).
Закарпатський метеорит вніс свій внесок у так звану гіпотезу панспермії – ідею зародження життя на Землі, згідно з якою космічні тіла, метеорити, можуть переносити життя (життєздатні бактерії) з одних планет на інші.
6.туристичний маршрут «Кінотуризм в Закарпатті»
Закарпаття це край, який завжди приваблював кінорежисерів, та надихав втілювати їх задуми. Подаємо на допомогу туристам-кіноманам інформацію, про подорож місцями де знімалися кінострічки на території сучасного Закарпаття. Серед них найвідоміші : 1. «Марійка-невірниця», 1934 р.Село Колочава. За мотивами чеського письменника Івана Ольбрахта в Колочаві в 30-х роках чехи зняли художню стрічку.Фільм знімався без звуку. Головну роль виконала Ганна Шкелебей, яка навіть не вміла писати.
2. «Ватерлоо» 1969 р. – Найвідоміший фільм. Села Нижнє Солотвино, Ірлява, Чабанівка. Режисер Федір Бондарчук на гроші Діно Де Лаурнетіса з американськими акторами Род Стайгер, Крістофер Пламмер, ОрсонУеллс, Джек Хокінс.
3. «Семнадцать мгновений весны» 1972-73р. Берегвар. Знято один з епізодів біля палацу Шенеборнів, за сценарієм Юліана Семенова, актори В’ячеслав Тихонов, Леонід Бронєвой, Олег Табаков, Леонід Куравльов. В околицях Сваляви знімалися окремі епізоди «Сімнадцяти миттєвостей весни», зокрема саме тут Ростислав Плятт, який грав пастора Шлага, «переходив кордон» на лижах.
4. «Табір іде в небо», 1976 р.Міжгірщина, Виноградів. Режисер Еміль Лотяну. Прокат – 64 мільйони людей. 5. «Карпатське золото» 1991 р. Ужгород, Берегвар. Режисер Віктор Живолуб. Актори Іван Гаврилюк, Костянтин Степанков, Ольга Сумська.
6. «Іван Сила», 2012 р.Село Білки. За книгою Олександра Гавроша. Режисер Віктор Андрієнко Актори Дмитро Халаджі, Василь Вірастюк,Віктор Андрієнко, Ольга Сумська.
7. «Урсус», 2013р. Ужгород, Мукачево, село Синевирська Поляна. Режисер Отар Шаматава.Головну жіночу роль виконувала ефектна акторка Жозефіна де ла Баум, актор Богдан Бенюк та ведмідь Тіма.
8. “Славетна сімка”, 2016 р.Режисер: Геральд Франклін. Актори: Джері Квартенг, Сара Саламо, Фернандо Коррал. В Закарпатті проходили зйомки фільму-бойовика – локація Пилипець-водоспад Шипіт, Боржавськийхребет,який у фільмі представлений як кордон Нікарагуа з Гондурасом
9. «Межа», 2017 р.Перечин, Ужгород. Режисер Петер Беб’як. Актори Томас Масталір, Євген Лібезнюк, Емілія Васаріова, ЗюзанаФіалова, Станіслав Боклан, Рима Зюбіна, Олександр Піскунов, Крістіна Канатова.
10. “Останній крок”, 2018 р.Синевир. Режисер Фредерік Петіжан. Актори: Жан Рено
7. туристичний маршрут«міні-скульптури Закарпаття»
Закарпаття – затишний і найбільш віддалений від столиці регіон. Може, це й стало поштовхом для місцевого скульптора Михайла Колодка створювати й установлювати по всьому закарпатському краю серію саме маленьких скульптур. Автор вважає їх дієвими складовими налагодження культурної комунікації між Закарпаттям та Європою. Однак попри незначущі розміри (до 30 см) – це витвори мистецтва, на яких вартує влаштувати квест-фотополювання, перебуваючи в Ужгороді, Мукачеві, Перечині, Синевирському перевалі, Воєводино. А в пошуках міні-скульптур заодно можна роздивитися архітектурні принади краю.8. туристичний маршрут “Закарпатський винний шлях”Винний туризм Закарпаття — це спеціалізований вид туризму, що має на меті дегустацію, споживання, купівлю вина безпосередньо у виробника.Винний туризм Закарпаття має такі принципи: спробувати вино лише в місцях їх виробництва (Берегівський, Мукачівський, Ужгородський, Виноградівський райони), щоб міцно зв’язати в своїй пам’яті і своїй уяві букет і смак напою з таємницею його походження в природі, історії та дусі місцевості.Винний туризм Закарпаття включає в себе: відвідування плантацій виноградників; відвідування дегустаційних залів та підвалів; відвідування ресторанів, що пропонують послуги дегустації вина; відвідування винних фестивалів; відвідування інших спеціалізованих заходів.Унікальною характеристикою “Винного туризму Закарпаття” є винороби. Адже, для винороба – це велика честь прийняти гостей вдома, розмістити їх, напоїти-нагодувати, показати їм свої виноградники, продемонструвати прес для віджиму виноградного соку, розповісти історію виноробства, зводити у винні погреби, дати продегустувати своє вино, можливо, щось продати.
9.Туристичний маршрут «Сонячні годинники Закарпаття»
Сонячний годинник — пристрій для вимірювання часу за зміною довжини тіні від гномону та її руху по циферблату. Механізм роботи такого годинника є дуже простим — зміна довжини тіні гномона, центральної осі або колони сонячного годинника, вказуває на зміну часу доби.
Вперше сонячний годинник був згаданий у Біблії, в 20-му розділі Другої Книги Царів.Сонячні годинники різноманітних форм умовно можна розділити на:• горизонтальні і вертикальні;• ранкові та вечірні;• конічні, кульові й циліндричні.
Нині, будівництво сонячних годинників, стало організацією своєрідної місцевої декоративної пам’ятки, часто садово-парковоїна території нашого краю. На території Закарпаття в кожному районі на римсько-католицьких та греко-католицьких храмових будівлях знаходилися сонячні годинники, і хоча більшість з них знищені майстрами що здійснювали ремонтні роботи в 1990-х та 2000-х роках, є надія що невдовзі буде відновлено кращі взірці гнономів.
А ми пропонуємо здійснити невеликий екскурс по тим хронометрам які радують око та показують точний місцевий час в Ужгороді, Берегові, Вишкові, Іршаві.
10.туристичний маршрут «Орнітологічний туризм: бердвочерінг в Закарпатті»
Спостереження за птахами, спортивна орнітологія, бердвочерінг (від англ. bird + watch) (англ. birdwatching, синонім — birding) — любительська орнітологія, хобі, один із видів туристично-рекреаційної активності, що включає спостереження та вивчення птахів.
Для спостережень за птахами бердвочери нерідко здійснюють спеціальні подорожі. Зазвичай їхня мета — побачити якомога більше видів птахів, особливо нових для спостережника. Бердвочерінг має значення в декількох аспектах: По-перше, як один з видів активного відпочинку людей.
По-друге, економічне — усвіті існують десятки туристичних компаній, які спеціалізуються на влаштуванні турів для бердвочерів. Для багатьох національних парківтакий вид туризму є одним з важливих для отримання прибутку.
По-третє, наукове — любителі птахів збирають інформацію щодо поширення видів птахів, зальоти рідкісних видів, строків прильоту птахів у певну місцевість, беруть участь в моніторингу за популяціямиптахів.
Закарпатські вчені-орнітологи визначили найкращі місця для бердво́черінга в Закарпатті: 1. Водно-болотні птахи: урочище Сальва (околиці Виноградова) – найкращий час спостережень квітень-червень; ставки рибокомбінату Форнош та Пістрялово – лютий – квітень; ур.Моротва; рекреаційний комплекс «Дубки» (Ужгородський район) – заплави дериваційного каналу 2. Глухар, тетерук: токовища в НПП “Синевир”, КБЗ (Чорногірський масив) – квітень3.Хижі: в залежності від виду; точково в межах всієї області. 4.Сови:на токуванні – кінець січня, лютий, березень, квітень. 5.Дрібні горобині: вздовж русел рік Уж, Латориця, Теребля, Тересва, Тиса (до В.Бичкова); квітень – червень 6.Окремі види, як-то чорний лелека: с.Жорнава, с.Меришор (ур.Переш) (квітень-липень) 7.Зимівля: оляпка – м.Рахів інші види розсіяно по всій території області.
І якщо вам нудно влітку – бердвочерінг в Закарпатті це чудова можливість урізноманітнити своє дозвілля.
