Квартал «Цегольня» в Ужгороді. Які там будували вілли і що залишилося
Допис опубліковано у соцмережв у спільноті Uzhhorod Modernism.
Текст цитуємо без змін: “Квартал «Цегóльня» Історична назва «Цегольня» пов’язана з виробництвом цегли, яке було на цій території ще за часів Яноша Другета, орієнтовно з першої половини XVII ст. У міжвоєнну добу на східному схилі гори Кальварія розташувався затишний район віллової забудови, утворений сучасними вулицями Цегольнянська, Виннична та Дайбозька. До речі, назва вулиці Виннична теж є стародавнім топонімом, адже територія всієї гори Кальварія пронизана видовбаними у скелі винними льохами. Забудова цього району переважно була сформована віллами та родинними будинками міських і земських чиновників високих рангів, топ-менеджерів та власників підприємств. Проте мешкали тут і вчителі та інші представники інтелектуальної еліти міста. Архітектурний стиль значної частини будинків Цегольні є репрезентацією розмаїття смаків приватних забудовників того часу. Більш ранні вілли зведені в стилі ар деко, хоча і певні об’єкти 1930-х років мають історизуючий характер, подекуди з заграванням до рустикальної стилістики.
Поруч із досить поміркованими та несучасними на той час проєктами були втілені і реалізації по-справжньому авангардної архітектури. Існує можливість побачити одну з вілл не лише з фасаду. Адже на Винничній, 20 розташовано будинок-музей художника Андрія Коцки, який з 1945 року працював, а з 1952 і проживав у цій віллі на Цегольні. Домінантою інтер’єру є приміщення з довгим горизонтальним вікном, яке виконувало функції художньої майстерні. З ательє можна потрапити і до саду, де збереглися автентичні меблі та деякі екзотичні рослини, що були висаджені ще братом художника”, – зазначено у дописі.
