Чому вечорами із очей закарпатки текли чорні сльози

Катерина завжди з захватом задивлялася на людей, у яких довгі вії. У подруги її мами були неймовірно довгі натуральні  вії, від яких вона не могла відірвати очей. Самій дуже хотілося мати такі ж. Не те щоб від природи в неї були дуже короткі вії, але не такі, як хотілося б… Тому жінка вирішила – можна наростити, пише газета ЯСНО.

На саму процедуру вперше наважувалася майже 10 років. Але якось мала йти до знайомої на свято і хотілося вразити її, викликати заздрощі… тож знайшла майстриню і пішла на омріяну процедуру. Було страшно, але чого не зробиш заради краси!

Нарощені вії дійсно виглядали кращими за натуральні. Вони були набагато густішими, чорнішими і довшими за свої. Знайома одразу помітила зміни і зробила комплімент. Це Катерину надихнуло і коли через місяць вії поступово відвалилися, вона вирішила знову піти їх наростити. «У когось вії відвалюються вже через два тижні, у когось тримаються місяць, у мене ж вони переважно служили 6 тижнів. Це, як казала моя майстриня, рекорд. Я раділа, бо рідше потрібно було до неї приходити і, відповідно, рідше платити за нарощування, – розповідає жінка. – Але тоді ще я не розуміла, що те, що мої вії ростуть довго – зовсім не радість. Волоссям Бог мене не обділив. Воно в мене густе і росте швидко, а от вії… на жаль, ні. Я ходила їх нарощувати три роки… практично безперестанку. Пауз не робила ніколи, бо до мене вже всі звикли до такої і коли нарощені вії відпадали, мені здавалося, що відпадали і мої очі. Я не могла дивитися на себе в дзеркало, так не подобалася собі без нарощених вій. Але торік у квітні почався карантин і вперше я не змогла піти до майстрині, коли вії відпали. Я соромилася виходити на вулицю, адже мої природні вії стали не тільки рідкими, а їх практично не було зовсім. У довжину вони були приблизно міліметр-два. Я зрозуміла, що знищила їх нарощуванням. І тільки в цю мить я збагнула, як то погано, що вони в мене так довго ростуть. Відростали мої рідні вії до середньої довжини місяців 3. Але повністю відродилися десь за сім-вісім місяців. Утім навіть зараз вони рідші, ніж були раніше. Але й це ще не все. У період, коли нарощені вії мають відпадати, мене дуже сильно пекли очі. Просто вечорами заливало сльозами. І сльози були не прозорими, а чорними – від клею і від фарби, тобто від підводки, яка навіть після змивання водою все одно залишалася в організмі. Адже просочилася в нього. Отак плакала я чорними сльозами кілька місяців, поки не виплакала всю ту гидону. Зараз вії не нарощую, свої нарешті відновилися. Щоправда, досі із заздрістю дивлюся на тих, у кого вони від природи дійсно густі, чорні і дуже довгі!» • Цілу статтю читай у свіжому номері газети ЯСНО • Купи газету в кіоску або передплати на своїй пошті • Індекс 76076 • ЯСНО – газета №1 для життя! ЗакарпатПост