На Закарпатті за 8 років збудували лише 16% берегоукріплювальних споруд

Протягом 2013−2020 років у районах з високим ризиком затоплення збудували лише 16% берегоукріплювальних споруд.

Про це свідчать результати аудиту ефективності виконання заходів Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року. Відповідальний за проведення аудиту – член Рахункової палати Віктор Богун.

На реалізацію напрямів Програми щодо захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод та комплексного протипаводкового захисту в басейнах річок Дністра, Пруту та Сірету, а також у басейні річки Тиси у Закарпатській області використали майже 1,3 млрд гривень.

За ці кошти, крім берегоукріплювальних споруд, також збудували або реконструювали 3,2% протипаводкових дамб; розчистили та врегулювали 28,2% русел річок і водойм; відновили 5,9% захисних гідротехнічних споруд на дніпровських водосховищах; здійснили заліснення прибережних захисних смуг та протиерозійні заходи лише на 13,8% передбаченої площі.

За цей час побудували, реконструювали та відремонтували в 33,5 раза споруд більше, ніж планували, − 1742 гідротехнічних споруди із 52. Ці заходи проведені за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету, виділених на ліквідацію наслідків паводків. При цьому кошти резервного фонду не можуть бути спрямовані на додаткові заходи, що забезпечують виконання бюджетної програми (функції), призначення на яку затверджено у бюджеті, а відповідно і на виконання заходів загальнодержавних цільових програм.

Водночас аудитори встановили, що за 8 років взагалі не побудували акумулювальні протипаводкові ємності у гірських та рівнинних частинах річок, польдери, протипаводкові сховища, протиселеві споруди. Крім того, не відбудували жодного мосту, не реалізовувалися протизсувні заходи, не проводилося переселення із зон ризику використання земель у межах території можливого затоплення.

Аудит встановив, що протягом 2017–2020 років збитки від паводків становили майже 3 млрд грн. На ліквідацію паводків з резервного фонду державного бюджету виділено майже 2 млрд гривень. Тобто збитки, які нанесені в результаті паводків, майже удвічі перевищують витрати, які необхідні на їх попередження. Отже, ефективний захист територій та населення від шкідливої дії вод не забезпечується.

Залишаються високими ризики незабезпечення протипаводковими спорудами (дамбами та берегоукріпленнями) належного захисту від затоплень у басейнах річок Дністра, Пруту та Сірету. Також високим є ризик затоплення сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, розташованих у басейні річки Тиса. Це може завдати багатомільйонних збитків державі та населенню під час майже щорічних затоплень цієї території.

Аналогічна ситуація з реалізацією напряму Програми щодо захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод. Взагалі не проводилися роботи з утримання та відновлення захисних гідротехнічних споруд на дніпровських водосховищах; створення та реконструювання виробничих баз; реконструкції споруд і введених в експлуатацію засобів вимірювання та обладнання для проведення гідрометеорологічних спостережень.

Звіт та рішення за результатами аудиту опубліковані на офіційному вебсайті Рахункової палати, повідомляє Пресслужба Рахункової палати.