Найкраща відповідь на російську агресію проти України – це співпраця з Україною та підтримка її євроінтеграційного курсу

Експерти Національного інституту стратегічних досліджень взяли участь у круглому столі «Український Крим: відновлення світового порядку».

1 липня в Ужгороді пройшов міжнародний круглий стіл «Український Крим: відновлення світового порядку», що був організований ГО «Центр аналізу регіональних ризиків» у партнерстві з Національним інститутом стратегічних досліджень та Ужгородським національним університетом. Захід відбувся в контексті підготовки до Саміту Кримської платформи, який заплановано провести в Києві в серпні 2021 року напередодні відзначення 30-ї річниці незалежності України.

Із вступною промовою на заході виступив директор НІСД, доктор політичних наук Олександр Литвиненко. Модераторкою круглого столу виступила радниця при дирекції НІСД, директорка ГО ЦАРР, кандидатка історичних наук Світлана Мітряєва.

Серед учасників круглого столу були представники Верховної Ради України, Європейського парламенту, дипломатичних місій на території Західного регіону України, Представництва МЗС України в м. Ужгород, Закарпатської обласної державної адміністрації та Закарпатської обласної ради, неурядових громадських організацій; наукові експерти з провідних аналітичних центрів України, Словаччини, Угорщини, Румунії, Польщі. Від НІСД участь у круглому столі взяли також експерти відділу зовнішньої політики – головний консультант Валерій Кравченко та головна консультантка Олександра Давимука, а також експерти сектору досліджень Західного регіону в місті Ужгороді – завідувач сектору, доктор економічних наук Володимир Химинець та головний консультант сектору, кандидат політичних наук Анатолій Головка.

У своїй промові директор НІСД Олександр Литвиненко зауважив: «Безумовно, «Кримська платформа» є дуже важливим напрямом діяльності, а її Саміт має відбутися у серпні цього року, напередодні святкування 30-річчя Незалежності України. Це сприятиме утриманню питання спроби незаконної анексії Криму і окупації півострову російськими військами на світовому порядку денному, міжнародній солідарності з Україною та пошуку шляхів деокупації Криму. Ми всі прекрасно розуміємо, що йдеться не про разовий захід, а про тривалу роботу, яка матиме на меті відновлення українського контролю над Кримським півостровом»

Експертка НІСД Світлана Мітряєва зазначила: «Назва заходу зовсім невипадкова і відображає справжнє значення деокупації Криму для відновлення стабільності та безпеки у всьому світі. Цей акт агресії з боку Росії повинен бути виправлений, оскільки його наслідки, вочевидь, призведуть до непоправної ерозії тієї системи міжнародних відносин, яка панувала у світі 70 років після завершення Другої світової війни… Європі потрібна сильна, цілісна і незалежна Україна, а ми, у свою чергу, щиро прагнемо стати рівноправним членом європейської родини. Це наш остаточний цивілізаційний вибір!»

Народна депутатка України Іванна Климпуш-Цинцадзе у своєму виступі назвала позитивним чинником наявність ініціативи, яка здатна об’єднати учасників боротьби за деокупацію Криму. Потрібно нарощувати санкційний режим проти РФ, а не просто його зберігати. Негативна реакція світу на дії російської сторони хоч і була наявною, все ж виявилась недостатньою. Важливим є продовження протидії мілітаризації Криму, систематичним порушенням прав українських громадян на території окупованого півострова. Це особливо важливо в контексті порушень прав та свобод кримських татар. І дуже позитивним сигналом тут стало ухвалення Закону України «Про корінні народи України».

Закордонними учасниками круглого столу було наголошено на незмінності позиції ЄС щодо визнання територіальної цілісності України та засудження анексії Криму, але водночас ними було вказано на важливість проведення Україною реформ.

Депутат Європейського парламенту, голова Словацької делегації Європейської народної партії, член парламентського Комітету асоціації Україна-ЄС Іван Штефанєц зазначив, що Україна є важливим партнером для ЄС, і «Українське питання» завжди присутнє на обговореннях в Європейському парламенті. ЄС відстоює ідею деокупації Криму і прийматиме рішення щодо запровадження санкцій до країн та окремих осіб, чиї дії націлені на порушення норм міжнародного права. Водночас, євродепутат наголосив, що наразі існує потреба проведення реформ в Україні. Передусім ЄС звертає увагу на судову реформу, потребу зменшення впливу олігархів в Україні, запровадження ефективного управління економікою.

Науковий співробітник SFPA (Словаччина), радник прем’єр-міністра Словаччини з питань України Олександр Дулеба підкреслив, що найкраща відповідь на російську агресію проти України – це співпраця з Україною та підтримка її євроінтеграційного курсу. Також пан Дулеба наголосив на помилковості думки про те, що воєнно-політична ситуація в Криму та на Донбасі, а також втрата контролю України над частиною власної території є перешкодою для інтеграції України в ЄС – одне не виключає інше. Як приклад експерт навів Кіпр, який, де-факто, розділений на Республіку Кіпр та Турецьку Республіку Північного Кіпру (ЄС не визнає цей поділ), що не стало перешкодою для вступу Республіки Кіпр до складу ЄС у 2004 році.

Директор Інституту закордонних справ і торгівлі (Угорщина) Мартон Угрожді підкреслив, що питання відносин України та Росії є дуже складним, і серед країн ЄС наявні різні погляди щодо нього. Разом з тим, ЄС незмінно підтримує територіальну цілісність та суверенітет України. Стабільна в політичному та соціально-економічному сенсі Україна важлива для Європи, оскільки країна має великий потенціал для розвитку та співпраці з ЄС. Україна зараз проходить той етап, який країни Центрально-Східної Європи проходили в період підготовки до інтеграції в ЄС. Втім важливо, щоб за допомогою ЄС Україна вийшла на шлях реформ та сталого розвитку економіки.

Директор ДМГО «Центр міжнародної безпеки», головний консультант відділу зовнішньої політики НІСД Валерій Кравченко зазначив, що «Кримська платформа» – це клуб друзів України та інструмент тиску на Росію, що сприяє «збільшенню ціни» за окупацію Криму. «Кримська платформа» як дипломатична ініціатива буде реалізовуватись за 5-ма напрямами – невизнання анексії Криму, збереження та розширення санкцій проти Росії, забезпечення міжнародної безпеки, захист прав людини, подолання негативного впливу окупації на економічний розвиток та екологію.

Головна консультантка відділу зовнішньої політики НІСД Олександра Давимука вказала на основну ідею «Кримської платформи» – незаконна анексія Криму є питанням, яке виходить за рамки національного рівня України і стосується міжнародної та регіональної безпеки. Росія випробовує на міцність цінності сучасного світового порядку і демонструє «альтернативну поведінку» держави, яка в основу своїх дій ставить силову політику. При цьому захоплення Криму та перетворення його на військову базу не є кінцевою метою для Росії. Основна мета – утримання своїх геостратегічних позицій, посилення впливу на процеси в пострадянських країнах та протидія впливу НАТО в регіоні Східної Європи. У цьому контексті «Кримська платформа» становить стратегічну відповідь на дії Росії.

Підсумовуючи дискусію круглого столу пані Світлана Мітряєва вказала на те, що Україна розраховує на широку підтримку іноземних партнерів, їх всебічну участь у реалізації «Кримської платформи», адже від цього залежить стабільність та процвітання не тільки усього європейського континенту, а й, без перебільшення, усього світу. Жертви численних та системних порушень гуманітарного права в окупованому Криму заслуговують на справедливість. Саме так можна довести свою щиру прихильність основним демократичним принципам, якими завжди славилася європейська спільнота. В єдності наша сила!

Фото: qha.com.ua, НІСД