Чому закарпатське село назвали Крайниково

Серед казкової природи закарпатські села неймовірно мальовничі. Кожне з них варте окремої уваги, адже має цікаву історію та багате на людей. Якими можна пишатися. Але нині газета ЯСНО помандрує у Крайниково, що на Хустщині, село, якому більше 400 років.

За переказами старожилів сучасна назва села походить від імені першого жителя. Три брати розійшлися у різні сторони від джерела Данило, Шандор і Крайник. Крайник розчистив дуби і побудував собі першу хату.

Інша версія – назва походить від крайньої хати, яка стояла на дорозі у бік Новобарева. Ха оповідкою, на цьому місці раніше був дубовий ліс. Люди з Хуста йшли в Новобарово, боялися вовків і говорили: «Якби лше дійти до крайньої хати, а тоді не страшно». І тому назвали це місце Крайня, а згодом і Крайниково. Існує ще одна версія походження назви села. Вона мабуть, сформувалась ще під час прокладання тунелю, який вів від Хустського замку до села Дулово Тячівського району. Про цей підземний хід згадується в книзі Яна Душаника «Хуст в Марамороші» (Прага, 1932 р.). Отже, можна зробити припущення, що хід спочатку закінчувався сучасним Крайниковим, а вже потім був продовжений до села Дулова. На цю обставину вказує і той факт, що Крайниково відігравало важливе значення у торгівлі на Великому соляному шляху, що вів із Солотвіина, адже із Сокирниці через Крайниково і Дулово на дорозі була своєрідна «перемичка». Тому легенда про те, що Крайниково було відоме здавна, має під собою реальне підгрунтя • Цілу статтю читай у свіжому номері газети ЯСНО • Купи газету в кіоску або передплати на своїй пошті • Індекс 76076 • ЯСНО – газета №1 для життя! ЗакарпатПост